Разноцветный менеджмент. Эволюция мышления, лидерства и управления - Валерий Пекар - Страница 9
- Предыдущая
- 9/15
- Следующая
Зелені мислителі доводять, що людський розум локальний, залежний від культури. А тому немає ні універсальних стандартів мислення, ні універсальних законів розвитку.
Зелений вважає духовність своїм і тільки своїм надбанням. Синя релігія для нього неприйнятна, адже розглядається як суворий зовнішній ієрархічний інструмент, в той час як духовність – це внутрішній досвід. Тому зелений із задоволенням поринає у свій внутрішній світ в пошуку відповідей на питання. Він уміє, залишаючись у суспільстві, відгороджуватися від нього невидимим бар’єром і бути самим собою. Він нікому нічого не нав’язує, а намагається зрозуміти і поважати кожного. Замість результатів і досягнень зелений зосереджений на процесах і взаєминах, він готовий поступитися результатом заради того, щоб усі почувалися щасливими. Для нього важливо не діяти, а бути і відчувати. Він цінує спільний досвід та краще за всіх уміє співпереживати і приймати інших.
Зелений світ – це світ гармонії і спільного розвитку, побудований на ідеалах любові та взаєморозуміння.
Зелений принципово нездатний до агресії проти іншого – і тому серед зелених так багато самогубств: в ситуації сильного стресу, депресії він виплескує агресію не на людей навколо, а на себе самого. (Там, де зелених особливо багато, як у Північній Європі, дуже високий відсоток самогубств.)
Зелений світ – це світ справедливості, але не у сенсі винагороди за заслуги, а у сенсі незаперечної рівності можливостей. Мешканці зеленого світу вірять у те, що люди власноруч зміняться на краще, якщо тільки отримають рівні можливості (заперечуючи, таким чином, різний потенціал людей, їхні межі розвитку та вплив умов життя). Екуменічні церкви і «скандинавський соціалізм» пропонують різні моделі такої рівності. Деякі експерти вважають, що в зеленому світі живе вже 10 % населення Землі, але ця цифра явно перебільшена.
Усі розглянуті нами світи ділять людей на категорії: фіолетовий – на своїх і чужинців, червоний – на «реальних пацанів» і «бидло» (хижаків і жертв), синій – на правовірних і єретиків («святих» і «грішників»), помаранчевий – на здібних і нездібних (переможців і переможених). І тільки для зеленого всі рівні, причому професор і занепалий безхатченко цінні однаково. Зелений дає право голосу всім, включаючи тих, хто до цього абсолютно не готовий. Втім, і зелений може ділити всіх на «чутливих» і «нечутливих», останнім словом позначаючи всіх, хто чужий для зеленої парадигми.
Зелений, як і всі попередні світи, щиро вважає, що його шлях – єдиний вірний. Спільне дослідження, діалог, взаємне навчання, участь на рівних, турбота, співчуття і повага врятують світ – вірить зелений. Він знову замінює ідеал успіху ідеалом служіння, але цього разу говорить мовою сучасного світу.
Жовтий світ – світ-калейдоскоп
Недарма зелений колір схожий на колір болота: тут все відбувається повільно і зовсім не найефективнішим способом, щоб не порушити гармонію і не зачепити інтереси. Ті, кого це не влаштовує, вириваються з лещат колективу в жовтий світ і, наче серфінгіст, ковзають по поверхні – мешканець жовтого світу не дає впіймати себе ні грошима, ні владою, ні статусом («Світ ловив мене, та не спіймав» – за словами Григорія Сковороди).
Жовтий світ – це світ сьогоднішньої мережевої спільноти («глобального села»), що вирвалася за тісні рамки світу зелених ідеалістів. Він виник зовсім нещодавно, з поширенням інтернету, який є відкритим поживним середовищем для самореалізації та самовираження, де правила помаранчевого капіталізму ігноруються хоча б через випереджальний темп розвитку. Жовтий світ – це калейдоскоп систем і форм, у ньому знання і компетентність важливіші за ранг і статус. Зміни є нормою життя, для людини природно швидко і безболісно адаптуватися до них. Тут усе тече, все змінюється, світ перестає бути простим. Людина у жовтому світі живе безліччю життів одночасно і може вільно ковзати по світах: вона постає то синім правовірним, то помаранчевим честолюбцем, то зеленим джерелом загальної любові, але все це для неї – лише ролі, що не зачіпають внутрішньої сутності. Жовтий готовий побачити і прийняти полярності і в світі, і в самому собі та спокійно жити з цим, не страждаючи від внутрішніх конфліктів і не відчуваючи потреби в негайному примиренні.
Тому часто жовтий світ називають першим світом другого порядку – оскільки його представники здатні розуміти і приймати людей інших світів, в той час як у всіх попередніх світах їхні мешканці нормально сприймають тільки своїх людей і свої ідеї, фільтруючи все інше. Переваги жовтого – гнучкість і спонтанність. Він у будь-який момент готовий змінити маску, роль – усі парадигми мислення перебувають у робочому стані, але жодна з них не має повного контролю. Він говорить з кожним його мовою і здатний вчитися коли завгодно, у кого завгодно, все у житті сприймаючи як урок. Він завжди відкритий до змін, щохвилини готовий відмовитися від будь-яких упереджень і піддати сумніву будь-які переконання. Ми говорили, що кожен світ, кожна парадигма мислення – це певні неврологічні патерни, і з цього погляду жовтий світ являє багату різноманітність таких патернів.
Але ж не всі патерни «однаково корисні», і тут жовтий розходиться із зеленим, який заперечує будь-які ієрархії. Навпаки, зелений, дивлячись на жовтого, не розуміє його і бачить у ньому червоний.
Незалежність, свобода, гідність, компетентність – ось єдині цінності жовтого світу. Тут немає страху, не потрібно ні від чого захищатися, немає потреби бути частиною чогось. Тут терпимі до дисгармонії і відкритих суперечностей, а невизначеність сприймається природно і не дратує. Тут неймовірний потік подій, але ніхто нікуди не поспішає. Гроші даються без особливих зусиль і не занадто цінуються – вони важливі тільки як інструмент досягнення свободи, а до зовнішніх ознак «успіху» вільні люди жовтого світу байдужі, на моду їм наплювати. Жовтий може дозволити собі бути толерантним і спонтанним. Він прагне повною мірою реалізувати себе і готовий допомагати в цьому іншим. Він дивиться на світ як на захоплюючу подорож, де за кожним поворотом чекає незвідане. Йому нецікаво грати в чужі ігри за чужими правилами, він прагне створити свою власну гру. Він відчуває весь світ полем своєї діяльності і вдало поєднує ідеалізм з прагматизмом. Він вміє створювати символи і метафори, які промовляють і до серця, і до розуму.
Незалежність, свобода, гідність, компетентність – ось єдині цінності жовтого світу.
У жовтому світі можна домагатися своїх цілей, нікому не шкодячи, в той час як у червоному переможцеві належить тільки те, що він відібрав у інших, а у помаранчевому
- Предыдущая
- 9/15
- Следующая
