Безпека життєдіяльності - Біда П. І. - Страница 16

• Предыдущая
• 16/36
• Следующая

Легка робота виконується сидячи або стоячи, при цьому вона не вимагає систематичного фізичного напруження (такою є робота контролерів, конторських працівників тощо). Робота середньої важкості категорії IIа виконується у робочій позі як сидячи, так і стоячи, але вимагає ходіння працівника без переміщення ним вантажів. Робота середньої важкості категорії IIб вимагає ходіння працівника і переміщення ним вантажів масою до 10 кг (механоскладальні цехи, текстильне виробництво, обробка деревини).

Важка робота категорії III пов’язана із систематичними фізичними навантаженнями, що супроводжуються постійним переміщенням і перенесенням вантажів масою понад 10 кг: ковальські, ливарні цехи із використанням ручної праці.

§6. Ергономічні оцінки розумової праці

Поділ діяльності на фізичну і розумову є досить умовним і має тенденцію до поступового згладжування.

У фізіологічному відношенні головною особливістю розумової діяльності є те, що мозок людини водночас із виконанням координуючих функцій виступає ще й як основний працюючий орган.

Розумовій діяльності властиві такі фізіологічні прояви:

а) мала рухливість;

б) вимушена одноманітна робоча поза;

в) приплив крові до працюючого мозку і підвищення артеріального кров’яного тиску;

г) погіршення функцій зорового аналізатора тощо.

Розрізняють такі форми інтелектуальної (розумової) праці:

а) операторська;

б) управлінська;

в) творча;

г) праця медичних працівників;

д) праця викладачів;

е) праця учнів і студентів.

Вказані форми інтелектуальної праці відрізняються одна від одної: а) організацією трудового процесу, б) нерівномірністю навантаження, в) ступенем емоційної напруги. При інтенсивній інтелектуальній роботі потреба головного мозку в енергії складає 15-20% від загального обміну в організмі (при тому, що маса мозку не перевищує 2% від загальної маси тіла).

При читанні вголос швидкість витрат енергії зростає на 48%. При виступі із публічною лекцією швидкість енерговитрат зростає на 94%. В операторів обчислювальних машин швидкість енерговитрат зростає на 60-100%.

Швидкість енерговитрат визначають експериментально методом повного газового аналізу (вимірюється об’єм спожитого кисню і виділеного вуглекислого газу).

Швидкість енерговитрат під час виконання розумової роботи може зростати ще більше, якщо робота супроводжується значним нервово-емоційним напруженням.

§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері

Використання у різноманітних сферах діяльності людини персональних комп’ютерів (ПК) має супроводжуватися урахуванням норм ергономічної безпеки користувачів ПК. Нормативними документами, які регламентують безпеку користувачів ПКє:

Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. (Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 р. №21 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. під №382/3675).

ДСанПіН 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

ДСанПіН 5.5.6.009-98. Державні санітарні правила і норми. Облаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних класах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах.

До роботи на ПК допускаються особи, які:

а) ознайомилися із правилами роботи на ПК і пройшли інструктаж на робочу місці;

б) засвоїли в необхідному об’ємі практичний курс роботи на ПК.

Джерелами небезпек для користувачів ПКє електромагнітне опромінювання хвилями різної частоти й інтенсивності, велика постійна напруга (близько 16 кВ) на електропроменевій трубці монітора, змінна напруга живлення мережі (220 В, 50 Гц), електростатичне поле, що утворюється на екрані монітора й концентрує біля нього позитивні аероіони і заряджені частинки пилу.

Перед увімкненням живлення користувач ПКмає переконатися у наявності заземлення, передбаченого інструкцією, а також перевірити справність шнура живлення і шнура зв’язку клавіатури із блоком живлення.

Користувачу ПКкатегорично забороняється:

а) вмикати шнур живлення у розетку при видимих ознаках його пошкодження;

б) роз’єднувати (з’єднувати) пристрої через штатні роз’єми, не вимкнувши живлення;

в) проводити будь-які ремонтні роботи при увімкненому живленні,

г) залишати увімкнений комп’ютер без нагляду.

Робота на ПК супроводжується дією на користувача небезпечних та шкідливих факторів, які віднесені до фізичних:

а) електрична напруга;

б) статична електрика;

в) електромагнітне опромінення;

г) підвищена іонізація повітря.

Робота на ПК супроводжується дією на користувача небезпечних та шкідливих факторів, які віднесені до психофізіологічних:

а) статичні та динамічні перевантаження і викликана ними втома;

б) розумове перевантаження і викликана ним втома;

в) перенапруження зорового аналізатора і викликані цим фізіологічні порушення.

Ергономічні дослідження дозволили розробити обґрунтовані рекомендації щодо робочого місця користувача ПК. Положення тулуба користувача ПКмає бути таким, щоб його погляд був спрямований прямо на монітор. Нижній край екрана монітора має знаходитися на 20 см нижче рівня очей користувача ПК.

Верхній край екрана монітора має бути на висоті чола користувача ПК.

Екран монітора має бути розташований на відстані 75 - 120 см від очей користувача ПК. Робоча поверхня, що на ній розташована клавіатура, має знаходитися на висоті, на якій кисті рук користувача ПКрозміщуються прямо. Робоче крісло користувача ПКмає бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті і кутам нахилу сидіння й спинки, а також за відстанню спинки від переднього краю сидіння. Спинка робочого крісла (стільця) має підтримувати спину користувача ПК.

Робоче крісло користувача ПКмає бути відрегульоване так, щоб кут між його стегнами і тулубом становив 90 ⁰. Робоче крісло користувача ПКрозташовується так, щоб клавіатура знаходилася у зоні досяжності. Відстань між столами, на яких встановлено комп’ютери, має бути не менше, ніж 1,5 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів — не менше, ніж 2,2 м. Відстань від екрана одного монітора до задньої стінки іншого, розташованого у сусідньому ряду, має бути не менше, ніж 2,5 м.

Висота від підлоги робочої поверхні (висота столу), на якій встановлено комп’ютер, має становити від 680 мм до 800 мм. Для ніг користувача ПК мають бути передбачені діелектричні (ізолюючі) килимки. Ергономічна безпека користувача ПКсуттєво залежить від візуальних параметрів монітора (насамперед, яскравості зображення та його контрастності), встановлених користувачем ПК для зручності його роботи. Зоровий комфорт для користувача ПКдосягається тоді, коли екран монітора розміщується під прямим кутом до вікон, а самі вікна під час роботи завішуються шторами або прикриваються жалюзі.

Оптимальними при роботі на ПК вважаються мікрокліматичні умови, при яких відносна вологість повітря становить близько 60±5%, температура повітря знаходиться у межах 19,5±0,5 ⁰С, а швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с.

При восьмигодинному робочому дні тривалість безперервної роботи на ПК не повинна перевищувати 4-х годин, причому через кожну годину праці слід робити перерву тривалістю 5 - 10 хвилин, під час якої доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики або проводити сенс психофізіологічного розвантаження.

При восьмигодинному робочому дні кількість опрацьованих(шляхом введення даних або їх зчитуванням з екрана монітора) символів(знаків) не повинна перевищувати 30 000 за 4 години роботи.

• Предыдущая
• 16/36
• Следующая