Безпека життєдіяльності - Біда П. І. - Страница 25

• Предыдущая
• 25/36
• Следующая

Метою введення надзвичайного стану є:

якнайшвидша нормалізація обстановки;

відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб;

нормального функціонування конституційних органів влади;

органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан може бути введено за умови:

стихійного лиха, аварій {катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров’ю населення;

масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування і спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь-якого класу чи рівня - це реальна загроза для життя і здоров’я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних втрат.

Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяльності є:

захист здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек;

розробка і реалізація відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.

Цей класифікатор призначається для використання органами виконавчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літери, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О – об’єктовий, М - місцевий, Р - регіональний, Д - державний).

§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Згідно з Законом “Про цивільну оборону України” “громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо його реалізації. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Для міст встановлені наступні групи:

особливої тяжкості;

першої групи;

другої групи;

третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:

особливої важкості;

першої категорії;

другої категорії.

Організація життєзабезпечення населення в умовах НС -це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

житлове забезпечення і працевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

санітарну обробку;

знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.

Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управління цивільної оборони при чіткому погодженні між собою заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та після виникнення НС. З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організовано евакуацію.

Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами:

через телебачення;

радіомережу;

радіотрансляційну провідну мережу;

спеціальними сигналами (гудки, сирени).

Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.

Евакуація- це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон.

Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.

Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов’язане з виробництвом – територіальним принципом через домоуправління, ЖЕК тощо.

Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.

§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв’язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов’язані з рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР)проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як:

своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР;

своєчасне ведення розвідки;

швидкий рух і введення сил в осередок ураження;

безперервне проведення РіНР до їх повного завершення;

тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР;

всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;

• Предыдущая
• 25/36
• Следующая