У відкритому морі - Капица Петр Иосифович - Страница 42
- Предыдущая
- 42/42
Севастопольські вулиці заросли травою, ромашками та маками. Головки маків погойдувалися скрізь. Ними рясніли бульвари, стіни зруйнованих будівель, спуски до моря, купи сміття й колючого дроту.
Чижеєв скинув бушлат, стареньку смугасту матроську тільняшку, прив'язав її до флагштока і потягнув за трос.
Вітер надув біло-синю матроську тільняшку, і вона залопотіла в повітрі. Наче змовившись, друзі зняли автомати і дали залп.
Вони салютували чорноморській столиці, салютували героям, які загинули за неї, сповіщали світові про своє повернення.
— Що трапилося?.. Чого стрілянина? — занепокоїлися автоматники, що спочивали в затінку під розбитою стіною. Їх заспокоїв усмішкою регулювальник, що спостерігав з площі дивну поведінку моряків.
— Все в порядку! — сказав він. — Матроси радіють.
Геленджик — Севастополь.
Травень 1944 p. — квітень 1945 p.
- Предыдущая
- 42/42
