КИЦЯ
Не на жарт у Кота загорілась душа,
Захотілося Котику Кицю,
І хоч Киця була ще така молода,
Та і їй закортілось в столицю.
Бо в столиці там шик,
Бо в столиці там кайф,
Бо в столиці там світлі вітрини,
А в селі що не день -
Тільки свині пищать,
Яким Кицені біди до спини.
-Ой, ти, Котику мій! Все що хочеш проси...
Все я дам тобі,- мовила Киця,-
Тільки дуже прошу, забери ти мене
Й відвези як хутчіше в столицю.
Буду я ким захочеш тобі:
Схочеш - квіткою, схочеш - то птахом,
Тільки в хатку свою ти мене пропиши,
Щоб могла я там жити під дахом.
Загорілась душа у старого Кота
І забрав у столицю він Кицю…
А сьогодні вже Кіт чуха свиням живіт
Й поглядає з села на столицю.
24.10.1997 р.
КИЦЯ
Хоч вірте, не вірте-
Не стану стараться,
Але, знаю, жінці не слід довіряться.
Ось приклад: лежить
На подушечці Киця,
І раптом тій Киці Собачка присниться.
Як тут же вона
Вам подивиться в очі
І ніби Тигриця, на груди вам скочить.
Отак і дружина -
Неначе та Киця -
І хто-зна, що завтра тій Киці присниться.
10.12.1997 р.
В ПЕРУКАРНІ
Зайшов в перукарню підстригтись дідок,
Утомлений, з виду похмурий,
Усівся він в крісло. Свистить, як сурок,
А брови, як житні дві хури.
Майстриня до нього:
-Постригти, помить,
Чи бороду вам поголити?
Щось буркнув старий той тихенько під ніс
І став він очима водити.
І знову сидить в тому ж кріслі й мовчить
Й на жіночку ту поглядає,
Яка, мов синичка, під включений твіст
По залі в косичках "літає".
Ось знову до нього вона підійшла,
Близенько підставила груди...
Що тут же дідок, мов від сплячки проснувсь,
І ним уже щось ніби крутить...
-Так що, будем бритись чи будем мовчать?-
Поправила фея халатик,
На гудзик один ту красу затягла,
Аби не згубить, так сказати.
Клієнт же і далі мовчить і сопе,
На фею з-під брів поглядає,
Нарешті дістав з піджака портмоне
Й красуні купюру штовхає.
-А це ви за віщо даєте мені?-
Лукаво сміється майстриня.
-За те, що у вас такі очі ясні
Й такі неймовірно-невинні.
-То може хоч здачу з купюри візьміть?
-І здачі я брати не стану,
Ви краще на здачу халат розстібніть
А я… на ті квіточки гляну.
8.5.1988 р.
ЩОБ ЖИЛИ БЕЗ ВИХІДНОГО
Нам всім жінок Бог дав для того,
Щоб ми не мали вихідного.
ЗАСПОКОЇЛА
Помираючи Іванко,
В жінки запитав:
-Ти скажи хоч перед смертю,
Чий син Владислав?
-Дурню мій! Вмирай спокійно -
То якраз син твій,
Чотирьом батьками будуть
Макс, Арго й Крутій.
24.12.1959 р.
ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ РОБОТУ
Інструкція - жарт
-Друзі! Хто хоче роботу знайти,
Може до нас безумовно іти.
Правда, у нас дисципліна така:
Скажеш щось проти, вам скажуть - пока.
Будеш старатись, а раз підведеш -
Місця робочого вже не знайдеш.
В нас не питають, хто брат твій, хто сват,
Тут не пройде ні знайомство, ні блат.
Й новий абзац ти також усічи:
Більше півпуда за раз не строчи.
Й п’яте, чи зможеш ти дурника грать
В час, як дуби тебе будуть повчать?
Скільки ти випити зможеш вина
Так, щоб дорогу знайшов від "Млина"?
Сьоме, чи зможеш красунь розважать
В час, коли шеф вже не зможе... стоять,
Й потім, на ліжко їх всіх положить
І до матраца, як швець, пристрочить?
Зможеш, виконувать ці вказівки -
Можеш до нас на роботу іти.
Тільки дивись, ні гу-гу, ні шу-шу,
Скажеш кому - то язик відкушу...
22.10.1983 р.
БІЛІ НОЧІ
-Чи могли б світитись очі
В жінки, що гуляє,
Що від свого чоловіка
На курорт "літає"?
І на те сказав знайомий
Жартівник із Сочі,
-Щоб в жінок, які гуляють
Та світились очі,
То були б у Ялті й Сочі
Вічно білі ночі.
28.10.1976 р.
ЧОМУ ЖІНКИ ОХАЮТЬ?
У сусідки запитала
Тітонька Євдоха:
-То чому, як Чук приходить,
Чути з спальні охи?
Познайомила сусідка
І її з Тимохою,
А тепер всю ніч до ранку
І Євдоха охає...
12.12.1976 р.
ПРАЦЬОВИТА ЖІНКА
Чоловік прийшов з роботи
Втомлений, аж плаче.
Жінка бігає по хаті
Й ледь не кудкудаче.
Ось вона підводить вії,
Губоньки малює,
Чоловік прохає їсти -
А та, мов не чує.
Бігудів взяла торбину,
Шиньйон в руку другу,
-Чи ти осліп, чи не бачиш,
Може ж я працюю!?
21.5.1976 р.
ЦЕНТР ВСЕСВІТУ
Сперечались філософи
Під вечірній тихий дзвін,
-Як ви думаєте, хлопці,
Де Центр Всесвіту, де він?
Сократ мовив, що на небі.
А Платон, що на землі.
Ну а Гриць, який їх слухав,
Їм обом сказав, що "ні!"
-Ну, так де?- ті засміялись
Й повернулись до Грицька,
-Там, де вся моя родина,
Там, де вся моя сім’я.
А хто хоче знать конкретно
/Тільки це між нами!/,
То Ценр Всесвіту шукайте
В жінки між...ногами.
17.3.2004 р.
НЕДОТОРКАНІСТЬ
Хлопець дівчину цілує
Під вербичкою в гаю.
-Розкажи, де ти ховаєш
Недоторканість свою?
Посміхнулась та дівчина
І до хлопця:
-Ти не псих?
Недоторканість в начальства,
Ну, а в мене - як у всіх.
4.3.2004 р.
МРІЯ ЖІНКИ
На роботі розмовляю
Я з рудою Нінкою:
-Ким би ти хотіла бути?
-Ким же? Звісно - жінкою.
8.1.1989 р.
ВИХЛОПНА ТРУБА
Із села поїхав в місто
Вчитись Гриць на водія.
Нахватавсь блатних жаргонів
І приїхав на свята.
Й вирішив похизуватись
/це було якраз у піст/
І до батька:
-Ріж свинюку,
Мій передній й задній міст.
Батько мову ту вшурупав,
Хоч ніде й не вчив блатну:
-А кардан, синок, не хочеш
І в придачу... вихлопну?
9.9.2003 р.
В РАЙ НЕ ПРОПУСТЯТЬ
Прийшов татко із пивної
А синок із гаю,
І до татка:
-Ти, напевно,
Не пройдеш до раю!
-Як це так, що не пройду я?-
Батько крутить вуса.
-Бо як ти дихнеш на Павла,
То в рай не пропустить.
-Ну й синочка ж, люди, маю,
Не знав би він лиха!
Та ж коли я в рай ітиму -
То не буду дихать!
24.1.2003 р.
БАРТЕР
Гриць на міні дивиться, Настя на труси.
Покрутила попою: -Баксів п’ять даси?
Хлопець посміхнувся і закрив базар:
-Припече, то згодишся ти і за доляр...
Жінка посміхнулася, вийшла на бульвар:
-Я на бартер згодна, покажи товар...
18.9.2003 р.
З ФОНАРЕМ
-Куди так пізно мчиш, Семене?
-Йду до коханої, Адеме.
-Тоді чому із фонарем?-
Не відступа дідусь Адем.
-Бо йти без світла я боюсь,
А раптом в полі заблужусь,
Іще гляди, що десь в тім полі
Пройду я повз своєї долі.
-В твої-то роки, хлопче, я
Біг в темну ніч без фонаря.
Хлопець на хвильку зупинився
І діду в ноги поклонився:
-Тепер мені ясна причина,
Чому, як жаба в вас дружина.
24.12.2002 р.
ЖОРСТОКА ФІЛОСОФІЯ
Так воно напевно повелося,
Чи то вже такий химерний вік:
Кожна жінка хвалить чоловіка -
Поки він ще їй не чоловік.
Для свого і посмішки не знайде,
Він для неї - п’яниця, дермо,
А чужий хай і цистерну вип’є -
Все одно він кращий за свого.
Бо з своїм діток ростити треба,
Господарство вести, працювать,
А з чужим - гуляти і гуляти...
І як можна більше цілувать.
30.8.1974 р.
ФЕЯ
-Я - порядна. Це всі знають.
Кажуть, що я - фея,
То дарма, що просипаюсь
І не знаю, де я?
14.12.1976 р.
ВИМІТАЙ НЕДОПАЛКИ!
Муж приїхав з відрядження
І схопивсь за вуха,
Лає жінку як останню,
Обзиває шлюхою.
Друг, що слухав дифірамби
Про Кузькіну маму:
-А ти б, коли маєш їхать,
Слав би телеграму.
-Та й послав же ще за три дні,
А приїхав вранці,
Зайшов в спальню, а там жінка
З кумом на лежанці...
-А можливо, телеграму
Та не получила,
Сам же знаєш, як в нас пошта
Працює, Данило.
Я як їду, то за тиждень
Пишу так до Шурки:
-Виганяй котів із хати,
Вимітай окурки!
9.2.2003 р.
ШІСТДЕСЯТИЙ РОЗМІР
Помирає у Марини
Чоловік і мовить:
-Ти ще юна і вродлива,
Як у церкві дзвони.
Тож, коли мене не стане,
Ти облиш всі думи
Й вийди заміж, щоб зносив хтось
Всі мої костюми.
Тут дружина в крик і в сльози:
-Ти про це не думай,
Бо про це вже неможливо
Навіть і подумать!
-І чому це неможливо?-
В неї став питати.
-В тебе розмір сорок шостий,
В нього – шістдесятий!
8.1.2003 р.
БІЛЯ СІЛЬРАДИ
У селі біля сільради
Я до Гриця завітав,
-Ти чому такий веселий,
Мов пасльону наковтавсь?
-Та оце в районній пресі
Я статейку прочитав,
Ніби Мойша - син Абрама -
Теж колгоспником вже став.
18.2.1959 р.
МОЙША
Мойша з Півночі приїхав,
Не пройшло й неділі -
Як Гриць дивититься на Мойшу,
А той вже й при ділі.
-Як же так оце відразу
Ти знайшов роботу,
Тут шукаю цілий місяць
В будні і в суботу?
-Ну ж і дурень ти, мій Грицю!
...Я взяв чачи банку
І пішов відразу з нею
На автостоянку.
Там чергових підпоїв я,
А як ті поснули,
Я начальнику мобільним
Так, щоб ті не чули.
Шеф приїхав тут же зразу
На автостоянку
І обох звільнив їх тут же
По статті - за п’янку.
-Ну ж і стерво ти, браточок,
Це ж яка підлота!..
-То дурниці, та у мене
Є зате робота!!!
29.10.1997 р.
ЙОГО ХОБІ
Любив жінок, і ром, і шпроти -
І кращої не знав роботи.
11.1.1993 р.
БОРОДАТА ЛЮБОВ
Просить легінь благаючи
Миленьку дівчину,
Щоб та вийшла, як стемніє
Вечором в ліщину.
Поголився, як годиться,
Надухавсь "Москвою"
І чекає третій вечір
Милу під вербою.
Ось і дівчина з’явилась,
Провела рукою,
-Ти чому це неголений,
Любий, що з тобою?
Посміхнувся той до феї
Кисло під вербою,
-Ще днів зо три б ти не вийшла -
Був би з бородою!
12.6.1976 р.
ШАРОВИК
Сушицькому М. І.
Запитав Гриць в Михаїла
Після вечеринки:
-Чом пішов не на весілля
Ти, а на поминки?
-На весілля треба нести
Подарунки, бритися,
А на похоронах можна
Й на дурняк напитися...
27.12.2002 р.
ТИ НЕ ПЛАТОН
Ти не Платон і не Гомер,
Ти ще й не жив, а вже помер,
Бой той живе в цім світі вічно,
Хто вів себе він лаконічно.
Той буде в світі вічно жити,
Хто вмів трудитись і любити.
14.8.1999 р.
ПРО СТАРЕНЬКУ МАТУСЮ
Син привіз в село із міста
До батьків дружину.
Аж сусіди задивились,
Ніби на картину.
Батько з матір’ю не знають,
Як і підступити,
Де ж її таку тендітну
В хаті примостити?
Цілий день всі сперечались,
Що їй дать робити.
У селі там, бачте, треба
Щось копать, садити.
А вона ж така, як маки...
/То ж треба так вміти!/,
Видно, батечкам прийшлося
Добре попотіти.
Гарну доньку змайстрували,
Нічого й казати!
Які очі, які губки -
Тільки цілувати...
Цілувать то й цілувати -
Воно й непогано,
Та ж від зілля у городі
Вже й картопля в’яне.
А вона одне лиш знає:
Зачіски, шиньйони;
І всі моляться до неї,
Ніби до ікони.
А матуся старесенька
Ледве ноги носить.
-Прополи хоч би цибульку, -
Мати сина просить.
А дружина, як картина
Не пускає сина,
Бо у нього, як та каже,
"Заболіла" спина.
Бідна мати з паралічем
Все сама зробила,
Пише синку:
-Приїдь, візьми,
Привезти не в силах.
Я для тебе із колгоспу
Випишу й машину,
Тільки прошу, будеш їхать,
Не бери дружину.
-Це ж чому?- син здивувався, -
Не брати дружину?
-Бо тоді мені прийдеться
Ще й грузить машину!
23.5.1976 р.
ЩОБ НЕ ЗАБУВАВ
В місто Ванька працювать
Із села поїхав,
Десь пробув там тижднів з п’ять
Й знов в село навідав.
І до батька:
-Що це, тату,
В сіні на городі
Зуби шкірить, ніби вовк
Не по здєшній моді?
Потім ближче підступив,
Став на зуби моді,
А вона його без слів
Як хвицне по лобі!
-Ой, ви, бісові граблі! -
Гриць за лоб схопився.
-Це тобі, щоб пам’ятав,
Де ти народився, -
Сину батько відповів
І перехрестився.
19.2.1959 р.
СУЧАСНИЙ СИН
Приїзджав Грицько до мами
Із порожніми сумками,
Як виходив із двора,
Ніби сунулась гора.
9.1.1976 р.
В ГУРТОЖИТКУ
жуковському С.М.
Кононенку П. П.
Якось Стасік у Павлуші
Хліба попрохав,
Ну а в того було мало
І йому не дав.
-Ти поглянь, лишився кусень,
Грошей ждать днів сім!
Стасік пильно подивився:
-Так не їж зовсім.
18.2.1959 р.
СИЛА ЗВИЧКИ
Цілий місяць вчитель Вові
В голову товкмачить,
Що «пішов», а не «пойшов»
Словничок тлумачить.
-Зрозумів мене чи ні?
-Зрозумів. - І знову,
Як закінчиться урок:
-Я пойшов додому.
Що вже тільки не робив
Вчитель учню тому,
Все ж, як дзвоник продзвенить,
-Я пойшов додому.
Тож, щоб учня відучить,
Вчитель вже нервово:
-Ось папір і напиши
Сто разів це слово!
Другу сотню слів підряд
Вовочка виводить,
Ну а вчителя нема:
Хто-зна, де він ходить?
Палітурку відігнув
І в зошиті тому:
-Сто разів я написав
І пойшов додому.
9.11989 р.
ЗАПИТАЙТЕ В БАТЬКА
Кожен день набридло вчилці
Вовочку повчати,
І сказала, що хотіла б
Стать йому за матір.
Вовік тут же ніс задер,
Став ще й харахориться,
-Запитайте в мого батька,
Може і погодиться...
9.1.2003 р.
ДЕФІЦИТНИЙ ТРЕНЕР
У більшого начальника
Меньшенький питає:
-Хто це в тебе, що поклони
В залі відбиває?
-О!- То мій найкращий тренер -
Феномен не частий,
Вчусь у нього бить поклони
Старшому начальству.
А тепер до тих звертаюсь,
Хто стоїть при владі:
-Як ви терпите лакеїв,
Виродків і гадів?
Чи ж не бридко вам самому
Зрить на ту гидоту,
Яким варто штанці зняти
Й ті знайдуть роботу?
То де ж честь ота партійна,
Про яку гутариш,
Якщо гідність свою сам же
Ти, як лося, валиш?
Я таких би"ударників"-
Рогачем у спину!..
Скільки ж можна вже ганьбити
Гідність, честь, людину?
9.12.1976 р.
РЕПТИЛІЇ
Всі сміються із Домахи,
Що повзе, як черепаха.
А вона:
-Хоч ви й бігом -
В комунізм прийдем разом!
Видно, десь дали ми маху,
Що кругом одні Домахи.
5.10.1976 р.
ЧОМУ МОВЧИТЬ ДАНИЛО?
Запитав я у Данила:
-Де береш таку ти силу,
Щоб дивитися на ката,
Як твого катує брата?
-Я мовчу, бо треба мило,-
Буркнув голосно Данило.
Я те саме бригадиру.
-Обіцяють, бач, квартиру.
-А тобі?- звернувсь до Асі.
-А мені потрібні яслі.
Всі мовчать - бо всім щось треба,
А начальству того й треба!
5.1.1976 р.
ПАТРІОТ ПО-СУЧАСНОМУ
Батька лають - я мовчу,
Б’ють - ходжу й сміюся,
Я - сучасний патріот
Й цим завжди горжуся.
15.12.1976 р.
МІСЯЦЬ І ВІТА
Як Місяць вгледів в полі Віту,
Помчавсь за нею, ніби вітер.
5.7.2004 р.
РАБСЬКЕ ПРИЗНАННЯ
-Що таке життя, Облудо?-
Запитали в холуя,
-Це коли начальник буде,
То при ньому буду й я.
19.9.1976 р.
ПРО БЛАГОРОДСТВО
Яким би Вовк не був найблагородним,
Але Ягня не пощадив ще жодне.
25.11.1988 р.
ДИВАК
-Ой, рятуйте!- репетує
Голова завкому,-
Відберіть від мене"Волгу"
І дайте другому.
Нащо мені та машина,
Як я хочу жити?
Через неї їй-же-богу
Розучусь ходити!
18.5.1976 р.
ДРУЖНЯ ПОРАДА
-Де б знайти таку роботу,-
Друг-інструктор каже,-
Щоб коритися одному
А не всім відразу?
Подивився я на нього
І йому порадив:
-Якщо хочеш знать одного,
Йди в мою бригаду.
17.5.1976 р.
ЖІНКИ СМІЮТЬСЯ
Хай буде гірший, аби - інший.
18.3.1995 р.
ДИПЛОМОВАНИЙ БАРАН
-Що баран я, то - дурниці,
Та зате з дипломом,
І не бігаю, як інші,
З киркою і ломом.
То дарма, що всі робочі
Зовсім без симпатії,
Та зате мене кохають
Жіночки кирпатії.
То дарма, що я не знаю
Мову та історію,
Та зате відпочиваю
Кожен рік на морі я.
12.12.1974 р.
Й ЧОРТ НЕ ДОПОМОЖЕ
Майстрові під Новий рік
Сон страшний приснився,
Мов за ним із молотком
Плиточник гонився.
Страшно стало, а втікти
Сил не вистачає,
Тільки став - аж тут чорти
Пальцями кивають:
-Йди до нас, давно ждемо,
Вже й смола готова.
-Куди хочете мене,
Та ж спасіть від нього!
Та хутчіше, щоб я міг
Влізти з головою,
І, прибавивши свій біг,
Він - в казан з смолою.
Страх Кудрицького боюсь,
Бо якщо спіймає -
То мені й позаторішні
Всі гріхи згадає.
-О, ми бачимо, ти наш
У дошку, як кажуть,
Все ж Кудрицького гукни -
Сам нехай і смажить...
6.1.1976 р.
РЕАЛІСТ
-Ти чому не п’єш, колего?-
Запитав я в Гриця,-
Чи немає в тебе грошей,
Чи б’є молодиця?
-Е, мій братику коханий,
Не біда напитись,
Але де ж ти до роботи
Встигнеш похмелитись?
15.4.1976 р.
ПРО ДОБРО І ЗЛО
Сперечалась на дільниці
З Настею Галина
Про те, яка дуже добра,
Яка зла людина.
-Якщо лає і трясеться,
Ніби в неї трясця,
То людина нехороша,-
Стверджувала Настя.
-А про мене хай трясеться,-
Мовила Галина,-
Пить і красти дозволяє -
Так ото й людина.
8.7.1976 р.
ДІЛОВА ЯКІСТЬ
-Чом кричить так комендантша,
Мов вона прибита,
Ніби браги нализалась,
Як свиня з корита?
Закружляла, ніби пава,
Жіночка та мила:
-О, щоб я кричать не вміла,
Чи ж я б тут робила?!...
29.12.1976 р.
ЗАСТУПНИЦЯ
В овочевому кіоску
Лаялись крикулі:
-Не давайте мужикові
Три кіло цибулі!
Тітка з гурту заступилась,
Всім дала по дулі:
-А можливо він нічого
Й не їсть, крім цибулі?
7.5.1976 р.
ЗВІДКИ МУДРІСТЬ?
Коли за тридцять й не женився -
Значить романтиком родився.
Коли вже втретє одружився -
Вважай поетом народився.
А якщо п’ятий раз підряд -
Буде філософ, як Сократ.
А як вже сьомий і живе -
Чекайте, в критики піде.
12.6.1976 р.
ЗОЗУЛЬКА
-Замовчи ти, бо твій крик
Тракторний - в печінці,-
Докоряє чоловік
Дома любій жінці.
-Бач, дотепний ти який,-
Відказала Юлька,-
А щоб інша так тріщала,
То була б зозулька?..
3.12.1976 р.
ЯК ДОБРЕ ЖИТЬ?
От ти і спробуй добре жить,
Як ніччю темно, днем - горить?
17.5.1998 р.
КРАСА ПО-ЖІНОЧОМУ
-Ти ж неначе опудало,
Щоб ворон лякати,
Іще б роги причепила!-
Чоловік до Нати.
-Хай я буду і з рогами,
Хай буду й негожа,
Аби тільки на всіх інших
Не була похожа!
20.6.1978 р.
ПРО ВІРНІСТЬ
Жіноча вірність там існує,
Де вже її ніхто не чує.
А якщо й є з них хоч єдина -
То це, браток, твоя дружина.
Тому живи і не журись,
А стрінеш кращу - поклонись,
Вона ж точнісінько, як ти,
Дуреп давно нема, прости.
Любов не спить і не дрімає,
Вона завжди когось шукає,
Любов не спить, і не дрімає,
То ж не шукай - чого немає.
Навіть тоді він вірив Нелі,
Як з іншим заставав в постелі.
Самообман - то вічна рана
Коли вас зраджує кохана.
Та щоб жінки були всі вірні,
То що б робили ми на Півдні?
12.1.1989 р.
САМОНАВІЮВАННЯ
-Я - самий кращий в світі лірик,-
Сказав віслюк і сам повірив.
12.1.1989 р.
ІНСТРУКТАЖ
-Чому у зама в кабінеті
Вікна всі затінені?
-Сам же шеф сказав, що в нього
Служби всі відмінені.
-Тоді хто із зали шефа
Секс-пісні виводить?
-А то з новенькою зам наш
Інструктаж проводить.
30.12.2003 р.
ПРИКМЕТИ СВЯТА
-Чому так,- питає якось
В батечка дитина,-
Що у свято в магазинах
Є і сир й свинина?
В інші дні по магазину
Хоч ганяй мопедом:
-Ані сиру, ані м’яса,
Ні тортів із медом.
-Як тобі це пояснити,
Люба моя Ната,
Щоб могли ми відрізнити
Будні дні від свята.
1976 р.
А ДЕ САЛО?
-Хто сказав пусті прилавки?
То усе пусті слова!
Ось вам голови свинячі,
Ось із сої ковбаса.
Може голови свинячі
І ті нирки, що лежать,
Їх вирощують окремо,
Звідки бідним людям знать?
1976 р.
ДОПЕКЛА
Допекла Грицька дружина -
Став аж заїкатися,
І вирішив, як спать прийде,
З нею розквитатися.
І міркує: вбить - посадять,
Й став від страху ахать,
А якщо,- зрадів від думки, -
Взять її й затрахать?
І судить за це не будуть,
І гріха не буде...
Й засміявся Гриць нарешті
На всі повні груди.
Зробив "пострілів" з десяток
В неї і не чмише,
Аж дивиться, що дружина
Майже і не дише.
Він іще на всяк випадок
Зробив три контрольних...
І радіє, що нарешті -
Він козак вже вольний!
А як жінку він "застрелив" -
Ліг. Коли ж проснувся,
То побачив стіл накритий
Від їжі аж гнувся.
Тут і жіночка по хаті
Ходить, ніби пава,
Він до неї: що за свято?
Аж рота роззявив.
Жінка мило посміхнулась
І сказала: Боже!
Ти до мене по - людському,
Й я до тебе тоже...
6.8.2007 р.
ЇЇ ВПОДОБАННЯ
Її те зовсім не обходить,
Будь він Іван, чи будь Грицько...
Аби він був два метри ростом,
То підійде хоч і Стецько.
26.7.2007 р.
ОНУК І ДІДУСЬ
-Невже живуть десь краще нас?-
Питає в діда внук Панас.
-Ого! Ще й скільки! Є людці -
Бомжі, п’яниці і старці.
-А ти, дідуню, не бреши,
А за які такі шиші,
Як на життя грошей бракує,
За що ж горілку ті купують?
-За що горілку ті купують?
А в переходах жебракують!
Очей позичуть у Сірка
І дудлять з ранку до смерка.
1976 р.
ХТО ТИ ТАКИЙ?
Якось, йдучи по участку,
Вартовий Петро Пупок
На дорозі у калюжі
Вгледів п'яного... в чопок.
Підійшов до нього ближче,
Витяг з сумки папірці:
-За порушення порядку
Штраф з вас три карбованці.
Чоловік з багна - калюжі:
-Ти не приставай.
Це діла Морського флоту,
-Так що, дядя, йди й гуляй.
20.21959 р.
АДАМ І ЖИГУЛЬ
-Не зупиняй "Жигуль", Адам,
Хто має совість - стане сам,-
Сказав дідусь своєму внуку,
Вслід подивившись на ту суку.-
Та краще хай трясе їх трясця,
Щоб перед ними прогинаться.
2.6.2003 р.
ЯКЩО РОЗБУДИМО ЛЮДИНУ
Якщо сучасника розбудим,
Й хоч трішки кращим стане світ,
Значить, якщо вмирать прийдеться,
Нам не прийдеться червоніть.
8.1.1989 р.
ЯКБИ ВСІ ЛЮБИЛИ
Уявляю, як на світі
Всі могли б ми жити,
Щоб навчилися крім себе
Й ще когось любити.
8.1.1989 р.
ПОЕТУ - ПОЧАТКІВЦЮ
Як бажаєш стать поетом
Й гарні гроші зароблять -
Вчись писати не сонети,
Краще оди римувать.
А якщо навчився оди
Та ще й гімни римувать -
Люди чи назвуть поетом,
А вас - будуть друкувать!.
8.6.1978 р.
ЖИВУЧИЙ
Людина вмре - її хоронять.
Проте буває і таке:
Давно людину поховали -
Ну а вона живе й живе.
Хоч в нас і навпаки буває
/Нехай поет простить мене!/:
Віршик за віршем помирає,
Поет же все - живе й живе!
15.12.1976 р.
ПОЕТУ
Пиши вірші душею, а не розумом,
А розумом злегенька підмереж,
Та не роби занадто їх розумними,
Щоб міг і сам їх зрозуміти теж.
19.1.1997 р.
МОЯ ДИТИНА
Моє дитя ще не родилось,
Хоч сорок літ ношу в душі,
Невже отак в житті ніколи
Й не надрукую я вірші?
13.4.1997 р.
У КРЕМЛІ
У Кремлі сміються дяді:
-Скоро будуть всі багаті.
Не дамо людям шпалер,
Стане кожний мільйонер.
Де вже правду тут дівати?
Гроші нам держава платить.
Подивитись - і немало,
Тільки де дівалось сало?
Платить то вона багато,
Тільки що за них придбати?
То ж чого жаліть їх Яні,
Як ті гроші - дерев’яні.
4.2.1990 р.
ЩОБ БУТИ ПРИ ВЛАДІ
Ті, хто хочуть буть при владі,
То повинні пам’ятать:
Вчіться ви як більш брехати,
А ще більше - обіцять!
4.2.1990 р.
ХТО ТАКИЙ КОМУНІСТ?
Хто такий комуніст?
Це такий, браток, артист,
Що, де тре' відстоять правду -
Він, як Вовочка, під парту.
А як тре' когось знеславить,
Він почне слова картавить.
6.7.1990 р.
ГУМОР ЗАМІСТЬ ПУШКИ
З гумором як з палкою
По життю іду,
Там, де люди злючі,
Тих як слід поб’ю.
Ну а там де добрі
Люди і гостинні -
Тим моє признання
І мої гостинці.
І хоч сміх - не пушка
Й ним хоч не стріляють,
Та, проте, ним навіть
І ц
1