Выбери любимый жанр

Заповіт мисливця - Лускач Рудольф Рудольфович - Страница 83

Предыдущая
83/83

Перейти на страницу:

Изменить размер шрифта:

— Звичайно, як підросте, але ж це буде, мабуть, років через…

— Щасливий шукач повинен повернутись раніше, ніж корінь достигне. Такий наш звичай! Але не дивуйтесь, коли ми спочатку зустрінемося в Пітері! Я колись пообіцяв внучці, що обов'язково приїду на весілля, якщо взагалі дочекаюся цього дива. Ви ж самі знаєте, що чоловікові не годиться кидати слова на вітер: пообіцяв — повинен виконати. Отже, до побачення у вас в Ленінграді!

— До скорого побачення, Родіоне Родіоновичу! Перед будинком уже нетерпляче били копитами коні.

Тільки я сів на віз поряд з Петром Андрійовичем Чижовим, як вони весело заіржали і з місця взяли риссю.

Коли ми в'їжджали під зелене шатро тайги, я оглянувся. Біля будинку ще стояли старий мисливець Орлов і брат Чижова — Тит Андрійович. Вони махали нам руками, і я почув здалини:

— До побачення! Щасливої дороги!