Чіткість (ЛП) - Харінгтон Кім - Страница 5

• Предыдущая
• 5/40
• Следующая

Тіфані Деспозіто - королева Злісної трійці: Тіфані, Брук і Кендри. Всі троє - біляві, хоча лише Брук народилась такою. Вони є типовими злими дівчиськами і протягом шкільного року я була їхньою щоденною ціллю. Роками мене переслідувало знущання в дитсадку, різні прізвиська (здебільшого варіації на тему "чудила") і підколи. Але останнього року, з якоїсь причини, Тіфані посилила знущання і зробила їх більш особистими. Тепер же я дивилась на її плювок у мою содову.

- Сучка, - сказав Пері. - Хочеш, щоб я розібрався з нею?

- Ні, я сама впораюсь.

Я пройшла вперед і стукнула склянкою об бар з червоного дерева.

Тіфані фальшиво всміхнулась.

- Екстрасенс і медіум прийшли до бару. Екстрасенс сказав...

- Пішла ти.

Вона нахмурилась.

- В жарті було не так, Клер.

- Ти знаєш, куди можеш засунути свої жарти. Дай мені новий напій і постарайся, щоб цього разу він був без будь-який рідин з твого тіла.

Тіфані вилила колу і почала наповнювати склянку знову.

- Склянку також заміни.

Вона підняла очі на мене і, буркнувши, потягнулась до нової склянки.

- Як там Джастін? - спитала вона.

Я хотіла взяти один з перевернутих стільців за баром і видовбати їй очі. Але замість цього глибоко вдихнула і в думках намагалась заспокоїти себе. спокійно. Не опускайся до її рівня. Ти - дівчина вищого класу. Вона - психічний непотріб. Ти - краща з вас двох. Веди ж себе так.

Тепер я заспокоїлась.

- Я не знаю, як там Джастін і мені плювати на це.

- Правда?- сказала вона.- Я думала, він тобі небайдужий.

Вона що самовбивця? Тому вона провокує мене вбити її? Я зайнялась підставкою перед собою, щоб чимось зайняти руки, адже в цей момент вони хотіли обхопити її шию.

А тоді, зненацька, тіньовий спалах дістався мене. Тіфані, що брала замовлення і сварилась з дівчиною. На подив, не зі мною. Знову спалах - детектив Тоскано, що зайшов у "Смакоту" декілька хвилин тому. Тіфані крутила підставку між пальцями. Ту ж підставку, що була тепер в моїх руках. Тіфані була наляканою. Чому її налякав коп?

- Агов! Галактика викликає! Ти хочеш колу чи ні?

Я намагалась проігнорувати вереск Тіфан і втримати видіння, але воно розсіялось і зникло. Я вхопила нову склянку з її простягнутих рук.

- Я чула, що ти сварилась вчора, - сказала я.

Тіфані зблідла, чого я не думала колись побачити, адже її шкіра була покрита фальшивою засмагою. Вона нервово прокрутила завиток свого білявого волосся навколо пальця.

- Де ти чула таке?

- Неважливо, де я чула це, - скориставшись можливістю, я додала,- Але це досить соковиті чутки, враховуючи, ким вона була.

Обличчя Тіфані позеленіло і я зробила крок назад, частково очікуючи крику стріляти, в стилі екзорцизму, з її роззявленого роту. Але вона примружила очі і нахилилась до мене.

- Відійди від мене, - проричала вона.

І тоді все стало ясно. Її страх детектива. Вона сварилась з дівчиною, яку вбили вчора. І вона не хотіла, щоб детектив Тоскано дізнався про це.

Я відійшла від бару, радіючи своєму знанню. В мене був козир проти Тіфані Деспозіто. Я могла катувати її цим. Витягнути це на світло. Тримати над її головою днями і, навіть, тижнями.

- Жаль, що ти більше не з Джастіном, - сказала вона мені в спину. - Він такий миленький. І так класно цілується.

Це стало моїм лімітом.

Я повернулась і жбурнула свою нову колу їй в голову. вона скрикнула і змахнула руками, коли рідина потрапила їй на обличчя і вниз - між велетенських цицьок. Вона відкинула своє липке волосся від очей і проричала:

- Ти мені заплатиш за це.

Я злегка всміхнулась і побрела до двох Тоскано, які дивились всю цю виставу з розважливими усмішками на їх обличчях.

- Ви новий детектив? - спитала я старшого Тоскано.

Він кивнув. Або його рот був надто повний французької картоплі, або він був надто наляканий мною, щоб говорити цієї миті.

- Бачите Тіфані Деспозіто, ту мокру офіціантку? Вона посварилась з дівчиною, яку вбили. Вчора, у цьому ресторані. Ви повинні розпитати її зараз. Я б не дала їй і шансу піти додому і помитись. Думаю, вона надто ненадійна.

Я пішла назад до свого столику, сіла і вгризлась у кекси, щаслива, як дитя на Різдво. Нейт і Пері дивились на мене в тиші декілька секунд.

Потім Пері сказав:

- Мабуть, ти краще б пустив мене.

Нейт похитав головою.

- Неа. Вона сама все добре зробила.

Глава 4

Найкращим влітку було те, що не треба ходити до школи, будучи далеко і правління тиранії Тіфані і моєї щоденної дози переслідування. Найгіршим же було те, що я була прикована до сімейної справи.

Я повинна була радіти, що ми були зайняті влітку. Зустрічі значили гроші, а ми потребували грошей. Ну, ви знаєте, для життя і решти. І в мене не було якихось особливих планів на літо. Але іноді я уявляла, що є однією з тих дівчат без зобов'язань.Що я вільна провести все літо на пляжі. Або зачинитись в кімнаті на день, просто слухати музику і нічого не робити. Прості речі, яким радіють звичайні дівчата.

Після того, як ми з Пері повернулись з "Смакоти", решта читань проходили без перешкод. І мама, як прогнозував Пері, чимось заспокоїла себе. Вона навіть дозволила мені поспати наступного дня, що було їй не властиво. Дарованому коню в зуби не заглядають, тому я поспала аж до 11 ранку. Прийнявши душ, я вдягла свою стандартну літню уніформу - денімові шорти і чисту білу футболку. Я вдягалась консервативно, особливо порівнюючи з моєю мамою. Я вдосталь привертала поганої уваги, будучи екстрасенсом.

Коли я нарешті спустилась сходами, то побачила маму, що швидко пройшла фойє.

- Мам, ти рознесеш все, - сказав Пері, вийшовши з кухні з чашкою чаю в руках.

- Що сталось? -спитала я, потягуючись.

Мама взяла чашку у Пері, сіла на диван і зробила ковток чаю.

- Наші дві наступні зустрічі були скасовані.

- Чому?- спитала я, сідаючи у своє улюблене м'яке крісло. Ранкову газету я розклала на колінах.

- Туристи тікають, - сказала мама і її голос здригнувся. - Слово про вбивство і вони відмовляються і безпечно прямують додому. Липень - наш найбільш зайнятий місяць. Якщо в липні не буде туристів, ми не зможемо заплатити за рахунки взимку.

Пері кинувся до неї і потер її плече.

- Не панікуй, мамо. Послухай мене. Ось що станеться. - Його голос був спокійним і трошки владним. - Деякі запанікують, так. Але більшість туристів залишиться. І ти ж знаєш, як ці речі кояться. Дев'яносто дев'ять відсотків, що це був божевільний член родини, або щось таке. Не якесь особливе вбивство. Як тільки новину оприлюднять, люди зрозуміють, що вони в безпеці. І решта літа пройде, як звичайно. В найгіршому випадку наша справа прикриється на два дні. Ось так.

- Він правий, мамо, - сказала я, з вдячність дивлячись на Пері.

Дар екстрасенса, звичайно, був хорошим, але іноді я думала, що найкращим даром Пері було вміння заспокоювати маму. Вона кивнула і глибоко вдихнула.

- Так, в цьому є сенс.

Я була не проти скасувань. Було такою рідкістю просто почитати книгу декілька годин на пляжі. Я фантазувала про те, як проведу решту дня, коли відкрила газету і моя щелепа майже зустрілась з підлогою.

Ціла сторінка картинок з екстрасенсорними кліше: карти таро, сузір'я, криштальна куля, свічки. Там писалось:

Мадам Маслов,  екстрасенс з міжнародним авторитетом, приїхала до Істпорту! Що приховало ваше майбутнє?

Зустріньтесь з Мадам Маслов сьогодні, щоб дізнатись про ваше завтра. 118 Рігсдейл Роуд, Істпорт, МА

Дзвоніть за номером нижче!

Мій шлунок впав. Це не добре. Зовсім не добре.

О, ні, - слова вислизнули раніше, ніж я могла зупинити їх.

Мама відчула щось, що могло схвилювати, поспішила і втислась в крісло разом зі мною. Я знітилась, чекаючи її надмірної реакції. Я притиснула свої лікті, а вона задихнулась. Потім вона підняла руки догори в безмовному жесті "чому саме я?". Зрештою, вона встала і почала обмахуватись, швидко дихаючи.

• Предыдущая
• 5/40
• Следующая