Орлі, син Орлика - Литовченко Тимур Иванович - Страница 61

• Предыдущая
• 61/63
• Следующая

1738

У підкореній Україні з'явився самозванець Іван Миницький, який видавав себе за покійного цесаревича Олексія Петровича. Згодом заарештованого Миницького та священика Гаврила Могилу, котрий шанував самозванця як царя, посадили на палі.

1738

Укладено Віденський мир: Лотарингія остаточно перейшла до Франції, натомість король Луї XV гарантував Прагматичну санкцію. Імператор Карл VI визнавав новостворене Неаполітанське королівство. Зять Карла VI Франц Стефан, герцог Лотаринзький, замість минулих володінь отримав Парму і П'яченцу (колишні володіння інфанта Карла), а по смерті останнього Медічі – ще й Тоскану.

24.05.1738

Під час російсько-турецької війни великий візир Ваган-паша у Видені (сучасна Болгарія) зустрівся з Пилипом Орликом для обговорення планів спільної боротьби з Росією та звільнення України. Як і решті, цим планам не судилося збутися…

03(14).07.1739

Племінниця російської імператриці Анни Іванівни Анна Леопольдівна одружилася з принцом Антоном-Ульріхом Брауншвейг-Беверн-Люнебурзьким.

1739

Австрійці зазнали тяжкої поразки від Османської імперії при Кроцьку.

01.09.1739

Після блискавичної перемоги Мініха над сераскиром Велі-пашою при Ставучанах і оволодіння Хотином у Белграді підписано мирной договір:

– Карл VIвіддавав Туреччині свої землі у Валахії та Сербії, з Белградом і Орсовою;

– Росія повернула туркам Очаків і Хотин, зобов'язалася більше не загрожувати кримському хану;

– Росія отримувала степ між Бугом і Дінцем, а також: дозвіл відправляти свої товари Чорним морем, хоча й виключно на турецьких кораблях;

– султан зобов'язувався зрити укріплення Азова й визнати його нічийним містом – «ані турецьким, ані російським».

06.02.1740

Відбулося «курйозне весілля» блазня князя Голіцина з блазнихою калмичкою Бужениновою у Льодовому домі.

14.02.1740

У Петербурзі урочисто відсвяткували укладення Белградського миру.

17(28).10.1740

Померла російська імператриця Анна Іванівна, російським імператором проголошено двомісячного Іоана Антоновича, регентом при якому став курляндський герцог Ернст Йоганн Бірон (Бюрен).

20.10.1740

Помер імператор Священної Римської імперії Карл VI.

09(20).11.1740

Після нічного арешту регента Бірона правителькою Російської імперії стала Анна Леопольдівна з титулом Великої княгині та Імператорської Високості.

1740

Племінник і спадкоємець гетьмана Івана Мазепи – Андрій Войнаровський помер на засланні в Якутську.

1740

В результаті мирного договору з Османською імперією французи діставали право вільно пересуватися і торгувати на території останньої під повним захистом султана, їхні товари не оподатковувалися, окрім імпортно-експортних зборів, французькі посланці й консули діставали судову владу над співвітчизниками, яких не можна було заарештовувати за відсутності представника консульства.

1741

Швеція оголосила війну Росії; на той час Григорій Орлик – член «Таємної ради» короля Луї XV – переконав монарха відновити коаліцію Порти, Швеції, кримського хана та України проти Росії, відвідав Стокгольм і доклав усіх можливих зусиль, щоб із переходом влади в Російській імперії до імператриці Єлизавети І ця війна продовжувалась.

1741

Після капітана Дж. Філіпса великим провінційним майстром російських масонів призначено генерала Джеймса Кейта.

1741

Жанна-Антуанетта Пуассон вийшла заміж за племінника свого покровителя (можливо, батька?..) Нормана де Турнема і стала мадам д'Етіоль.

25.11.1741

Уночі за допомогою гвардії Єлизавета Петрівна усунула Анну Леопольдівну, правительку Росії при малолітньому синові Іоані VI Антоновичу (1740—1741), і стала імператрицею Єлизаветою І.

1742

Єлизавета І взяла морганатичний шлюб з Олексієм Розумовським, котрий разом з братом Кирилом Розумовським, гетьманом України у 1750—1764 роках, допомагав сходженню Єлизавети на трон.

(28.05.1742 – ?) 24.06.1742

В Яссах помер Пилип Орлик.

07.11.1742

Єлизавета І проголосила раніше запрошеного нею до Санкт-Петербурга племінника Карла-Петера-Ульріха Голштинського, сина Анни Петрівни та внука російського імператора Петра І, спадкоємцем російського трону.

1743

Єлизавета І уклала мирний договір зі Швецією, за яким Росія отримала Південну Фінляндію.

1744

Принцеса Софія-Фредеріка-Августа Ангальт-Цербстська прибула до Росії на «оглядини» до імператриці Єлизавети І.

1744—1758

Канцлером Російської імперії став граф Олексій Бестужев-Рюмін, який протягом 16-ти років керував Росією практично одноосібно.

1744

Відвідавши Київ, Єлизавета І зрозуміла необхідність відновлення гетьманства в Україні для заспокоєння населення. Згодом гетьманом був обраний Кирило Розумовський. Гаслом правління Єлизавети І стали слова, сказані під час відвідання Києва: «Возлюби мене, Боже, так у своєму царстві, як я люблю цей незлобливий малоруський народ». Справді, українців тоді не закріпачували, козакам не виносили смертного вироку за вбивство, злодіїв не зводили на ешафот.

28.02.1745

Після смерті герцогині де Шатору та періоду затяжної депресії французький король Луї XV зустрів на балу-маскараді у ратуші Парижа мадам д'Етіоль, яка невдовзі стала його фавориткою.

14.09.1745

Мадам д'Етіоль отримала титул маркізи де Помпадур, а з 1750 року фактично правила Францією вже не як королівська коханка, а як довірена особа монарха.

1745

Принцеса Ангальт-Цербстська, охрещена у православ'ї Катериною Олексіївною, вийшла заміж за великого князя Петра Федоровича – майбутнього царя Петра III.

1746

Після чергових пологів померла на засланні колишня правителька Російської імперії Анна Леопольдівна.

03.12.1747

У Версалі у присутності короля Григорій Орлик одружився з Луїзою-Єленою ле Брюн де Дентевіль (кореніроду Дентевілів простежуються до ХІ століття). На весілля Вольтер подарував йому авторський примірник «Історії життя Карла XII» у червоній шкіряній оправі з родовим гербом Орлика (герб Навинів) та нареченої. Тоді ж у моду увійшов «судак Орлі», що його готували за запорозьким рецептом.

Кінець 1747

Як весільний подарунок Луїза-Єлена ле Брюн де Дентевіль купила чоловікові драгунський кінний полк, який дістав назву «сині шведи короля». У складі полку була сотня запорозьких козаків, якою командував запорожець Кароль (Кирило?.. Карпо?..), особистий охоронець і побратим Григорія Орлика Полк «синіх шведів» стояв у Комерсі, в Лотарингії. Якось у Комерсі прибули двоє молодиків, Філіп і Карл-Густав Штайнфліхти племінники Григорія Орлика, сини його сестри Насті. Племінники також були записані до «синіх шведів». Карл-Густав став старшиною у полку й неодноразово відвідував Стокгольм як посередник у переговорах щодо справ українського козацтва.

• Предыдущая
• 61/63
• Следующая