Выбери любимый жанр

Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 2


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:

2
ДУМА ТРЕТЯ
І
«І не ка­жи мені,
І не тур­чи мені:
Не хо­чу слу­хать-зна­ти,
Щоб за не­лю­бо­го
Да товс­то­гу­бо­го
Марусеньку відда­ти». -
II
«І не про­си ме­не,
І не гри­зи ме­не:
Шкода про се й ка­за­ти,
Щоб із зли­ден­ни­ком
Та без­зе­мельни­ком
Марусеньку звінча­ти.
III
І батько, й дід йо­го,
І рід, і плід йо­го
Се все бу­ло ле­да­що:
Бо ко­за­ку­ючи,
Статки гай­ну­ючи,
Позводились ніна­що».
Так ста­ренький із ста­рою
День у день сва­рив­ся,
А ко­зак із їх доч­кою
Тайкома лю­бив­ся.
Була гар­на вбо­га пан­на,
Краля-королиця:
Як яс­на зо­ря, рум'яна,
Як сніг, біло­ли­ця.
Народила ма­ти до­ню -
Мов на­ма­лю­ва­ла;
Надала їй щастє-до­лю,
Щоб біди не зна­ла.
А біда не за го­ра­ми,
Ходить проміж на­ми…
Очі з чор­ни­ми бро­ва­ми
Миготять сльоза­ми.
Миготять, мов блис­ка­виці,
З-під гус­тої тучі,
Як стоїть ко­ло кри­ниці,
Свою до­лю жду­чи.
«Не хо­ди вже, до­ле й во­ле,
Вранці до кри­ниці:
Продають ме­не за по­ле,
За важкі червінці». -
«Ні, покіль на небі зорі
Місяця стріча­ють,
Покіль на безк­раїм морі
З вітром хвилі гра­ють,
Товстогубу не прид­ба­ти
Чорних брів діво­чих!
Завтра бу­де­мо єдна­ти
Козаків охо­чих,
І по­ли­не­мо з вітра­ми
На безк­рає мо­ре,
І по­ро­би­мось па­на­ми,
І за­бу­дем го­ре.
Побудуєм собі пишні
Хати на по­мості,
І вча­ща­ти­муть ве­лишні
До нас ду­ки в гості.
Оксамити, зла­тог­ла­ви
Будемо но­си­ти,
Килимами кри­ти ла­ви,
Меди-вина пи­ти.
Бо ме­не стар­шим об­ра­ли
Над всіма ста­ри­ми,
Щоб на мо­ре я чов­на­ми
Вилітав, мов крильми.
А у ме­не - як заг­рає
Моречко з вітра­ми,
Мені ду­ха підіймає
Вгору, мов ру­ка­ми.
Грають, гра­ють-при­мов­ля­ють
Кобзарі ве­ликі:
Будуть гра­ти-при­мов­ля­ти
По всі вічні віки.
О, се див­на коб­за - мо­ре!
Дивні в коб­зи й стру­ни!
Як заг­рає, відчи­няє
Предковічні тру­ни.
І ви­хо­дить з них ли­царст­во,
Що на морі би­лось,
Більшою, ніж пиш­не панст­во,
Славою пок­ри­лось.
І я, Ма­ню, бу­ду сла­вен
Проміж ли­ца­ря­ми,
Проміж ду­ка­ми-па­на­ми,
Проміж коб­за­ря­ми.
Будуть Лев­ка Ко­чу­бея
По Вкраїні зна­ти,
І під стру­ни про Му­рея,
Що він бив, співа­ти. [10]
Будуть Лев­ка Ко­чу­бея
Знати й за мо­ря­ми,
Споминати, мов Енея, [11]
Перед ко­ро­ля­ми.
Бо Лев­ко твій до сул­та­на
Знайде шлях-до­ро­гу
І всю ша­та­ми зо­дяг­не
Україну вбо­гу.
Бо Лев­ко твій бе­сур­ме­на
Спліндрує-зруйнує
І са­мо­го ко­ро­леві
В'язнем по­да­рує».
ДУМА ЧЕТВЕРТА
І весела, і щаслива
Мріями коханка,
І ясніша уродлива
Весняного ранка.
Як на світі любо жити,
Милого любити,
З його мислями навіки
Душу й серце злити!
«Чи ти чуєш, паньматусю,
Що Левко говорить?
До твоєї він Марусі
Мов у дзвона дзвонить.
Каже милий, є десь море,
Гонище безкрає,
Що, мов житом добре поле,
Золотом сіяє.
Каже милий, що здобуде
Здобич нам велику;
Златоглав носити буде,
Покіль його й віку.
Каже милий, що ми будем
Жити-панувати,
І величні з нами дуки
Знай бенкетувати». -
«Моє щастє, моя доня,
Радуюсь від серця,
Що мені на старість доля
Молода всміхнеться.
Буде мати в вас сидіти
Хоч коло порогу
Та на вас обох гледіти,
Дякуючи Богу.
Буде хоч щодня помости
Шарувати-мити,
Аби в панській високості
З вами й їй пожити». -
«Ні, до тебе ще й над нього,
Мамо, прихилюся,
Що з козаченьком ззирнуся,
До тебе всміхнуся.
Будеш павою, матусю,
В парчах походжати
І в шовки свою Марусю,
В жемчуги вбирати».
вернуться

10

- «Гайдамаки, як хочуть, бувало, нагнати холоду гречкосіям-доматорам, дак біжить конем з пістолем та й гукне: «У хату, мурею (турчине), а то запалю!» То чоловік схилиться попід лісою да в хату! (Так мені оповідували старезні люде.)» - примітка П. Куліша у рукописі іншої редакції.

вернуться

11

- Йдеться про місію Енея (сина царя Анхіза і богині Афродіти), який після падіння Трої перебрався до Лаціуму (Італія), де його нащадки заснували Рим.

2
Мир литературы

Жанры

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело