Выбери любимый жанр

Пісні - Руданський Степан Васильевич - Страница 7


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:

7

ПІСНЯ

Згадай ме­не, ми­ла,
Ранньою вес­ною,
Як зав'яне квітка
В те­бе під но­гою
І за­сох­не до вес­ни, -
Тоді ме­не, ми­ла, спом'яни!
Згадай ме­не, ми­ла,
Як пташ­ка заб'ється
В залізную клітку,
Сама розіб'ється
І за­ги­не без ви­ни, -
Тоді ме­не, ми­ла, спом'яни!
Згадай ме­не, ми­ла,
В тяж­кую при­го­ду,
Як твоя об­руч­ка
Звалиться на во­ду
І не вий­де з гли­би­ни, -
Тобі ме­не, ми­ла, спом'яни!

15 ав­гус­та

НЕ КИ­ДАЙ МЕ­НЕ...

Не ки­дай ме­не,
Моя ча­роч­ко!
Не же­ни ме­не
Ти, шин­ка­роч­ко!
Не же­ни ме­не,
Дай упи­ти­ся.
В те­бе, брид­кую,
Улюбитися!
Не без жінки я,
Не без ха­ти я,
Все у ме­не є,
Відьмо кля­тая!
Хліба до­си­та
Маю в засіку,
Маю во­ли­ка,
Маю й пасіку.
Моя ха­точ­ку -
Повна ча­шеч­ка;
Моя жіноч­ка -
Мов та пта­шеч­ка;
Та тяжкі мої
Болі більнії,
Бо не маю я
Волі вільної!..
Запряжу во­ли -
Потом ми­юся;
Розпряжу во­ли -
Набік хи­лю­ся;
Повалюсь на бік -
Не здріма­юся;
Знов на пан­щи­ну
Підіймаюся.
Відроблю чу­же:
"Жінко-душечко!
Приголуб ме­не,
Щебетушечко!"
А во­на у плач,
Розголоситься,
На своє же­не,
Бо й не про­ситься…
Робиш - сил не­ма,
Спина кри­виться,
А во­на на те
Та й не ди­виться.
Робиш - сил не­ма,
Похиляєшся,
А во­на у плач:
"Запиваєшся!"
О, я п'ю те­пер,
Жінко лю­бая,
Не ки­дай ме­не,
Чарко гру­бая!
Не ки­дай ме­не,
Моя ча­роч­ко;
Не же­ни ме­не
Ти, шин­ка­роч­ко!
Не же­ни ме­не -
Дай упи­ти­ся,
В те­бе, брид­кую,
Улюбитися!

НАУКА

Дочекався я
Свого свя­тонька
Виряджала в світ
Мене матінка.
Виряджала в світ
Мати рідная
І про­мо­ви­ла
Мені, бідная:
"Нехай, си­ну мій,
Ми пра­цюємо.
Нехай цілий вік
Ми го­рюємо;
Нехай сох­ну я,
Тато гор­биться,
Ти на світ пог­лянь,
Що там ро­биться, -
Та не всі ж, як ми,
В землі ри­ються, -
Може, є такі,
Що і ми­ються;
Та не всі ж, як ми,
Димом ку­ряться, -
Може, є такі,
Що й не жу­ряться.
Коли знай­деш їх,
Милий си­ноч­ку,
Ти скло­ни се­бе,
Як би­ли­ноч­ку,
Ти скло­ни се­бе,
Як би­ли­ноч­ку, прос­те­ли се­бе,
Як ряд­ни­ноч­ку.
Спина з по­хи­лу
Не іскор­читься,
Чоло з по­ро­ху
Не ізмор­щиться.
Спина з по­хи­лу
Не ізкри­виться,
Зато сту­пить пан
Та й по­ди­виться;
Зато сту­пить пан
На покірно­го
І прий­ме те­бе,
Як добірно­го.
І в го­ди­ноч­ку -
На дра­би­ноч­ку.
І підеш тоді,
Милий си­ноч­ку,
І з па­на­ми сам
Порівняєшся,
В сріблі-зо­лоті
Закупаєшся;
В сріблі-зо­лоті
Закупаєшся,
З по­лем батько­вим
Розпрощаєшся!"
Але ста­ло­ся
Друге свя­тонько:
Виряджав у світ
Мене ба­тенько.
Виряджав ме­не,
Путь по­ка­зу­вав,
Говорив мен
І при­ка­зу­вав:
"Видиш, си­ну мій,
Як пра­цюємо,
Видиш, си­ну мій,
Як го­рюємо.
Кождий на світі
На то ро­диться…
Не ди­вись на світ,
Що там ро­биться!
І на пчіл пог­лянь:
Є ро­бучії,
Але й трутні є
Неминучії.
Так і на світі:
Їдні ри­ються,
Другі по­том їх
Тілько ми­ються.
Будь ти прок­ля­тий,
Милий си­ноч­ку,
Як пігнеш та­ким
Свою спи­ноч­ку;
Як пігнеш та­ким
Свою спи­ноч­ку,
Як прос­те­лиш­ся
На ряд­ни­ноч­ку.
І чо­ло тобі
Нехай змор­щиться,
І хре­бет тобі
Нехай скор­читься!
Ти тікай від них,
Як від га­ди­ни,
Ти не жди від них
Перекладини;
Ти не жди від них
Перекладини,
Ти у світ іди
На ог­ля­ди­ни.
Ти у світ іди,
Милий си­ноч­ку,
Ти усе спізнай -
І би­ли­ноч­ку.
Тоді з світом ти
Порівняєшся,
В добрі-ро­зумі
Закупаєшся,
В добрі-ро­зумі
Закупаєшся,
З по­лем батько­вим
Привітаєшся!"
7
Мир литературы

Жанры

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело