Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 29
- Предыдущая
- 29/30
- Следующая
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:
29
HI, КАЖЕ
Раз набожний архирей
Гумена питає:
«Чи то в тебе вci черці
Кожний дівку має?»
«Hi,- той каже,- у моїх
Сього не бувало,
Бо для мoїx,- каже,- вcix
По дівчині мало».
18 окт[ября]
КРАМНАЯ СОРОЧКА
Підсунувся парубчак
Під панськую дочку
Та й од неї i достав
Крамную сорочку.
Але тілько натягнув,
Та й скинув, до лиха.
Ото панна його раз
I питає стиха:
«А крамная,- каже,- де?»
«Та крамна ледащо!»
«Чого?» - каже. «Бо в крамній
Чухатись нема в що!»
СЛАВНАЯ КОНИНА
Сидить мале циганя,
Коня виїжджає,
А старий його й коня
Нагайкою крає.
Заплакало циганя,
Лягло на коневі...
А той тогді до купця
Та й каже купцеві:
«Та купуй уже, купуй,
Славная конина!
Чи ж не бачиш, як по ній
Сплакалась дитина?»
18 окт[ября]
ЦИГАН НА СПОВІДІ
Раз задумав циганчук
Гpіхи сповідати.
Іде просто до попа
Приходить до хати.
Оглядає - нi попа,
Hi слуги бог має,
А в гopoci, у печі,
Сало закипає.
Циган сало iз горшка,
Живо із пекарні,
Через цвинтар позадгузь
Та й до паламарні.
В паламарні, як на гpix,-
Шапка на кілочку;
Biн i шапку потягнув,
Сховав у куточку
Та й тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста щлувати.
Поцілував циганчук,
Піп його питає,
А той йому вci гpixи
I оповщає:
«Та й сьогодня,- каже,- я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
3 чужого гороху.
А у церкві шапку зняв!..» -
Говорить несміло.
A піп йому: «То не гpix!
То добреє діло!»
Добре-добре, нехай так,
По «Буди господнє».
Піп до шапки - але ба!
I місце холодне...
Піп - додому, до горшка,
Де кипіло сало,
I там йому лиш горох,
А сала не стало.
I промовив старий піп:
«Оже ж признавався!
А я, старий та дурний,
I не догадався!»
20 окт[ября]
СМІХ
Наробились мужики,
Разом полягали,
Позіхнули кілька раз
Та й позасипали.
Але їден чи здурів,
Чи чорт його знає,
За сокиру ухопив,
Стиха підіймає,-
Хвать їдного по карку!
Голова відпала;
А той голову за чуб,
Та й iз нею драла!
I забіг межи корчі,
Голову ховає
Та й сам собі, неборак,
Стиха промовляє:
«То ж то,- каже,- я смixy
Буду з нього мати,
Як устане та почне
Голови шукати!»
20 окт[ября]
ВЕРСТВА
Шлях широкий стовповий,
Сонце припікає,
Чумак їде на волах
Тай собі дрімає.
А воли пішли, пішли
Та й на траву збились.
Далі раптом за верству
Biccю зачепились.
Кинувсь зопалу чумак,
Воли повертає.
«О бісова ж твоя мать,-
3 серцем промовляє,-
Чи здуріли москалі,
Чи місця не мали?
На самісіньком шляху
Палі повбивали!»
ВІТEP I КОЛЬКА
Зайшов козак до корчми,
Руки потирає:
«О, мороз же то, мороз!» -
3 сердем промовляє,
А жидок: «Кахи-кахи!»
Кашляє в макітру
Та й говорить: «Що мороз?
Якби то ще вітру!»
А козак собі на вус:
«Постривай же, враже!
Чи ж не кашель у жидка?»
«Таже кашель!» - каже.
«Що ж то,- каже,- кашель варт?
Кашель iщe гойкий;
А якби-то,- каже,- так
Та до кашлю кольки!»
МОШКІВ ДАХ
Дах дірявий, дощ іде,
В корчму затікає.
«Покрив би ти, Мошку, дах!» -
Мужик промовляє.
А жид: «Гирсти? Крита дах?..
Та як його крити,
Коли тепер дощ іде,
То буде мочити...»
«Та хто каже, що тепер?»
«А коли ж, Іване?»
«Та покрив би хоч тогді,
Як дощ перестане...»
А жид: «Гирсти? Крити дах?..
Як дощу не буде?..
Та у мене тогді й так
Сухо буде всюди».
29
- Предыдущая
- 29/30
- Следующая
