Смак Благодаті - Ведмеденко Олег Валентинович - Страница 13

• Предыдущая
• 13/37
• Следующая

“А тепер залишаються віра, надія, любов, – оці три. А найбільша між ними – любов!” (1 Коринфянам, 13 розділ, 13 вірш). Віра, надія, любов – три в одно, а найбільша серед них – то Любов! Хто має любов – той відповідно має і надію, і віру! Бо, за старцем Силуаном, “і віра є любов, але мала; і надія є любов, але недосконала”. Хоча він може про це і не знати, або ж іменувати їх якось інакше, а чи навіть казати: “Бога видумали попи”... Та суть від цього не зміниться. Той, хто має Любов – має й Спасіння.

“Бог Той, Хто виправдує. Хто ж той, що засуджує?”… (Римлянам, 8 розділ, 34 вірш).

НАРОДЖЕННЯ І ВТІЛЕННЯ

Запитання читача: Питання про Святу Трійцю. Якщо Бог-Син є предвічний , тобто народжений перше усякого часу, то як же бути з Різдвом Христовим? А якщо Він народжений 2000 років тому, то чим була Свята Трійця до цього?

Відповідь: Свята Трійця завжди була, є і буде неподільним Божеством.

Не можна плутати поняття “народження” і “воплочення” (втілення). Два тисячоліття тому назад сталося саме воплочення Сина Божого, як і сповідуємо ми в символі православної віри: Він для нас, людей, і для нашого спасіння з Неба зійшов, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і стався людиною.

Різдво Немовляти Ісуса є втіленням Бога на землі, добровільним прийняттям Ним людства для того, щоб наблизити Себе до людини, стати своєрідним “мостом” між Творцем (власне, Собою) і творінням. Що ж стосується предвічного народження Сина від Отця, то це зовсім інше поняття.

Догмат про Пресвяту Трійцю звучить так: Отець – нерожденний; Син – народжений (рождається) від Отця; Дух Святий – сходить від Отця. Тут “народжений” не в розумінні конкретного якогось дня народження у часі й просторі. Слово це використовується для відмежування від “створений”, і підкреслює одноістотність Отця і Сина як єдиного Божества, єдиного Бога. Бо Сином “і віки сотворені”.

Син – втілення волі Отця: через Нього Отець і Творить, і являє Себе світові. Він і Отець – одне.

Триіпостасність Божества можна наочно продемонструвати на прикладі нашого Сонця. Ми сприймаємо його у першу чергу як певний об’єкт – власне Сонце (за аналогією – Бог Отець), в цьому слові виражена вся суть предмету. Але Сонце іще й світить. І бачити ми його можемо лише як світло (постійно від нього народжуються фотони світла, які складають єдину суть із самим світилом. За аналогією – це Бог Син, Який не народжений в часі, але Який постійно народжується від Отця, являє нам Отця, і є з Ним одно). Однак Сонце ще й гріє: кожен фотон світла несе в собі певний квант енергії! І це – образ Духа Святого, Якого ми бачити не можемо, але тепло благодаті Якого відчуваємо. І Благодать ця – також від Отця! То що? Хіба ми віримо в три Сонця? Ні! Сонце єдине, як єдиний і Господь, але воно і світить, і гріє. Це ніби три “лиця”, три прояви, три іпостасі єдиного світила. І як не може існувати світло й тепло окремо від Сонця, так неподільне й Саме Божество. Неподільне, хоча й суцільно не злите.

ЧИ БУВАЮТЬ ВІЩІ СНИ?

З листа читача: Я вирішила написати до вас, тому що мені недавно приснився дивний сон. Всього сну я не буду описувати, але хочу запитати у вас, отче, що можуть означати ці знаки…

Відповідь: До мене, як до священнослужителя, дуже часто звертаються люди з подібними проханнями: “Мені наснився дивний (страшний, жахливий, або навпаки світлий, зворушливий, але обов’язково яскравий, бентежливий, а часто й тривожний) сон. Чи означає він щось? Чи не є він простим відбитком денних моїх вражень та переживань? А можливо, він про щось застерігає мене? Розтлумачте…”

Отже, віщі сни… Чи існують вони насправді? І що таке взагалі – сон? Наука, як відомо, уже дала відповідь на це запитання, втім, відповідь правильну лише до певної межі. Сон – це дійсно значною мірою продукт життєдіяльності людського мозку, результат переробки, аналізу та сортування накопиченої нами попередньо інформації. Значною мірою, але не тільки! Існують сни й віщі, що посилаються людині від Господа. Про це сказано і у Святому Письмі. Так доля людей безбожних порівнюється у Біблії із пустопорожнім сном, який нічого не значить: “…хто бачив його запитає: Де він? Немов сон відлетить – і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде: його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце…” (Книга Йова); “І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють (Аріїл – “Огнище Боже”, тобто священне місто, тут – Єрусалим. – Авт.)… І буде, мов бачить голодний у сні ніби їсть, а прокинеться він – і порожня душа його; і мов спрагнений бачить у сні, ніби п’є, а прокинеться він – і ось змучений, а душа його спрагнена!” (Книга пророка Ісаї).

В іншому місці читаємо: “Надії нерозумного – пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя. Хто вірить сновиддям – скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться. Це сновиддя – згідне з отим, що подоба обличчя у дзеркалі. Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого – що правдиве? Ворожба, чарування, сновиддя – речі порожні, це бо марення вагітної жінки. Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, – не прихиляйся до них своїм серцем. Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, – розчарувалися…” (Книга премудрості Ісуса, сина Сирахового).

Як бачимо, Господь застерігає нас відділяти грішне від праведного, розрізняти “між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим” (див. Левит, 10 розділ, 10 вірш). Сновидіння здебільшого нічого не значать, і хто намагається запам’ятати їх, кожному сновидінню знайти певне тлумачення, звертається до сонників та сновидців – займається “марнотою та ловленням вітру”. Не варто слухати їх, як і написано: “Якщо повстане серед тебе пророк (тут мова про лжепророків та лжесновидців. – Авт.) або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо, і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, говорячи: «Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити» (Те саме стосується й віри у різні прикмети, гадання та інше подібне. Якщо ви починаєте у них вірити, приймаєте правила гри лукавого князя – то тут сатана неодмінно візьме вас у полон марновірства. Ваша віра зіграє роль такого собі “закріплювача” проявленої, як один із варіантів розвитку подій, інформації. Ознаки й віщування неодмінно почнуть збуватися, й тим самим визначати подальше ваше життя, позбавляючи вас Богом даної свободи, і, відповідно, перешкоджаючи Йому змінювати обставини вашого життя. – Авт.), то не слухайся слів того пророка або того сновидця (не грай за цими правилами!), бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею” (Повторення Закону).

Але, як я уже зазначав вище, існують і віщі сни: “Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, – тоді відкриває Він вухо людей…” (Йова); “І сказав Він: «Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду»…” (Числа).

Біблійними прикладами пророчих, віщих снів є сни Авімелеха, Якова, Лавана, Йосипа, виночерпія та хлібодара фараонових, самого фараона, мідіянітян, Соломона, Навуходоносора, Даниїла, Йосипа обручника, мудреців зі сходу, дружини Пилата…

Як же розрізнити: чи сон є віщим, а чи це просте, буденне сновидіння? Віщий сон, як правило, є дуже яскравим, вражаючим, і надовго запам’ятовується. Під його враженням людина знаходиться довгий період часу, буває що й усе життя. Інколи такий сон може повторюватися декілька разів, або навіть приснитися комусь із ваших близьких, як попередження для вас (такий випадок мав місце і зі мною: якось я довгий час не міг принести Богові певний духовний плід, уперто відкидаючи “промовляння Господні і раз, і два рази”. Тоді цей сон-пересторога приснився моєму сусідові, і він з тривогою переказав його мені як “нехороший” сон).

• Предыдущая
• 13/37
• Следующая