Выбери любимый жанр

Semper tiro - Франко Иван Яковлевич - Страница 5


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:

5

ЯКБИ ТИ ЗНАВ, ЯК МНО­ГО ВА­ЖИТЬ СЛО­ВО...

Якби ти знав, як мно­го ва­жить сло­во,
Одно сер­деч­не, теп­леє слівце!
Глибокі ра­ни сер­ця як чу­до­во
Вигоює - як­би ти знав оце!
Ти, пев­но б, по­уз бо­лю і роз­пу­ки,
Заціпивши ус­та, без­мов­но не ми­нав,
Ти сіяв би сло­ва потіхи і при­ну­ки,
Мов теп­лий дощ на спраглі ни­ви й лу­ки, -
Якби ти знав!
Якби ти знав, які гли­бокі чи­нить ра­ни
Одно сер­ди­те, згірднеє слівце,
Як чисті душі кри­вить, і по­га­нить,
І троїть на весь вік, - як­би ти знав оце!
Ти б злість свою, не­на­че пса гризько­го,
У най­темніший кут душі заг­нав,
Потіх не ма­ючи та співчут­тя пал­ко­го,
Ти б хоч до­ко­ром не ра­нив ніко­го, -
Якби ти знав!
Якби ти знав, як мно­го го­ря криється
У мас­ках ра­дості, бай­ду­жості і тьми,
Як мно­го лиць, за дня ве­се­лих, миється
До по­душ­ки го­рю­чи­ми слізьми!
Ти б зір свій на­ост­рив лю­бов'ю
І в морі сліз нез­ри­мих по­ри­нав,
Їх гіркість влас­ною зми­вав би кров'ю
І зро­зумів весь жах в людсько­му без­го­лов'ї,
Якби ти знав!
Якби ти знав! Та се знан­ня пре­давнє
Відчути тре­ба, сер­цем зро­зуміть.
Що тем­не для ума, для сер­ця яс­не й яв­не…
І іншим би тобі вка­зав­ся світ.
Ти б сер­цем ріс. Між бур жит­тя й три­во­ги
Була б нес­хит­на, яс­на путь твоя.
Як той, що в бу­рю йшов
по гри­вах хвиль роз­ло­гих,
Так ти б мов­ляв до всіх пла­чу­чих,
скорб­них, вбо­гих:
"Не бійте­ся! Се я!"
5

Вы читаете книгу


Франко Иван Яковлевич - Semper tiro Semper tiro
Мир литературы

Жанры

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело