Рубаї (з іл.) - Хайям Омар - Страница 18
- Предыдущая
- 18/18
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:
18
* * *
296
Як парість вічного зросла з твого садочка,
Як надокучила тісна життя сорочка,-
Шатру тілесному хисткому не звіряйся:
Немає жодного тривкого в нім кілочка.
* * *
297
Плює услід мені судьба моя проклята.
Як не стараюся, дарма, все йде до ката.
Душа збирається. «Побудь»,- кажу - і чую:
«Де ж я тулитимусь? Розвалюється хата!»
* * *
298
Усе, що в тебе є, туманом розтає.
Нікчемністю стає, що маєш за своє.
Вважай, що все, що є, на світі не існує,
А те, чого нема на цьому світі, є.
* * *
299
Не зупиняється небесна колісниця,
Не насищається людьми земля-землиця.
Ти радий, що тебе вона ще не пожерла?
Не поспішай радіть: вона не забариться.
* * *
300
Якщо одним коржем я можу два дні жить
I пити з черепка, що на землі лежить,-
Навіщо меншому за себе підклонятись,
Навіщо наймитом у рівного служить?
* * *
301
Погляньте, очі, на тісні могили,
На світ, де діють зловорожі сили!
Царі, князі - в грязі, осяйні лиця
Жерущі хробаки заполонили.
* * *
302
Чи ще служитимеш для підлості людської?
Не квапся мухою до страви будь-якої!
На два дні корж купуй, ні перед ким не гнися,
Пий краще власну кров, аніж чужі напої!
* * *
303
Я б краще вороном копався у ріллі,
Ніж у негідника живився при столі.
Сухим окрайчиком задовольнятись краще,
Ніж губи мазати в чужому киселі.
* * *
304
Цей топче стежечку до монастирських брам,
Той шлях до Істини собі торує сам...
Боюсь, настане день і пролунає голос:
«Ви блудите, сліпці! Не тут вона й не там!»
* * *
305
На учті мудрості зняв мову друг вина
(Рум і Аравію збентежила вона):
«Не вірю твердженню, що є вина в вині,
Коли сам Бог сказав, що проститься вина!»
* * *
306
Ні втоми ти не знав, ні голоду не чув;
Ти все, чим томишся, від чотирьох здобув *.
Та кожний забере свій дар у тебе - й знову
Ти зробишся таким, яким спочатку був.
* Ідеться про чотири стихії.
* * *
307
Кульгава старість, юність бистронога -
Все товпиться до вічного порога.
Недовго світом тішаться живі:
Всі підем геть, у всіх - одна дорога.
* * *
308
В сулії лал вина - як в рудні потайній;
У тілі нашім дух - як в піалі напій;
А світлий келих той, що від вина сміється,-
Сльоза, що кров лози захована у ній.
Переклад Василя Мисика
Рисунки Ірини Степанової
18
- Предыдущая
- 18/18
