ГулІвер В РаботІ - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 7
- Предыдущая
- 7/13
- Следующая
Раннє літо, парки,
Кульки, солодка вата
День народження брата...
Щастя дворове сусіда Антона -
Весь день на озері, о дев'ятій - удома.
Хто вкрав мій час?
І довкола - все стало сірим раптом...
Куди ж подівся бриз,
Морський пісок,
Веранда з виноградом і той
Поцілунок із градом емоцій -
Мені треба повернутись!
Хочу залишитись
Там, де немає сліз,
І де сміялися ми -
Під шквалом літніх гроз...
Розкажи
Свої сни,
Поділися зі мною мріями...
Стань собою
І відкрий
У дитинство двері - до спогадів.
Мені часто сниться тиша!
Вона одна
Блукає у дворах,
З пам'яті зниклих!
І здається тоді,
Що справа навіть
Не в п'ятиповерхівках непофарбованих!
Ми старші за...
Вище на сажні даху
Тех замків мрій -
Їх веж...
Так неприємно ближче,
Так холодні з нами...
І сни
Перестали бути кольоровими
І пахнуть сталлю!
Знати б - як їх залишити...
Де ж
Просиджувати нам повіки наші?
Де ці Ермітажі ?
І де друг Мишко?
І хто тепер
Розкаже про Цоя
І його відлига?
Клубки пліток бабусь
З авоськами,
Безсмертне "Авось" наше,
Сорочка Костика незмінна,
З Турції
Затурканий жартами хвостик,
Затяжки перші,
Фургони, паркани...
Відчуття передчуття чуда,
Його здійснення простудне -
Звідкись
З купи незвіданого -
З розказаного дитинством,
Дай озирнутися!
Небеса чорнильні
Пилом зірок закликають
Втекти,
Таїнству мрій,
Окрім неминучості,
Змішаних почуттів колишніх...
І час навряд чи змінить
Ті плями прагнень -
Осягнути неосяжне
Бранцем,
Так і не стати поза ним -
Зрадницьки дорослим,
Корисливим...
І є, значить, сенс
У пошуку сенсу...
Розкажи
Свої сни,
Поділися зі мною мріями...
Стань собою
І відкрий
- Предыдущая
- 7/13
- Следующая