ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 15
- Предыдущая
- 15/45
- Следующая
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта:
15
Трав'яниста, дворічна, 50-180 см заввишки, густо, м'яко опушена рослина з простим поодиноким стеблом. Листки повстисті, довгасті або довгасто-яйцевидні, крупно-городчасті. Стеблові - чергові, нижній листок - у прикореневій розетці. Квітки жовті, правильні. Оцвітина подвійна, зрослопелюсткова. Чашечка 5-роздільна. Віночок досить великий, має коротеньку трубочку та 5-лопатевии відгин. Тичинок 5, з них 6 з білими пухнастими нитками. Маточка одна. Квітки зібрані в густу колосовидну верхівкову китицю. Цвіте в червні - липні. Плід - коробочка. Росте біля доріг. На піщаних місцях, узліссях, схилах майже по всій території України, Іноді утворює суцільні зарості.
Препарати з віночків дивини застосовують як відхаркувальний та пом'якшувальний засіб. Віночки збирають у суху погоду, в першій половині дня. вручну, складаючи в невеликі кошики. Відразу ж сушать на горищі, під наметом або в сушарці при температурі 16-18 С. Крім дивини густоквіткової заготовляють також віночки дивини ведмежої (V. thapsus L.), дивини зонтиковидної (V. phlomoides L.), що ростуть у тих самих умовах, що й дивина густоквіткова.
Дріада восьмипелюсткова
(Dryas octopetala L.)
Родина розові (Rosaceae) Маленький сланкий вічнозелений кущ з родини розоцвітих. Назва роду походить з грецької міфології. Дріадами називали німф, які піклувались про дерева і кущі. Росте на гірських луках у субальпійському та альпійському поясах. На Україні відома тільки на вершині гори Близниці хребта Свидовець. Тут у високогір'ї вона справляє незабутнє враження килимками своїх прекрасних квітів. Цвіте у липні. Взагалі рослина поширена в альпійській зоні гір. Дріада - древній реліктовий вид. Завдяки своїй декоративності може широко використовуватись для вирощування на кам'янистих гірках. На Україні потребує дуже старанної охорони, бо через свою рідкісність може бути легко винищена.
Дрік красильний (жовтило)
(Genista tinctoria L. subsp.)
Родина бобові (Leguminosae)
Багаторічна напівкущова рослина 100-150 см заввишки. Стебла її без колючок, гостроребристі, вкриті низьким пухом, з гілками, спрямованими догори. Листки чергові, суцільні, ланцетні або еліптичні, переважно по краях і вздовж жилок з пушком, мають маленькі прилистки. Квітки метеликові, золотаво-жовті, в довгастих гронах на кінцях гілок і стебел; приквітки довші за двогубу чашечку. Плоди - голі лінійні, трохи зігнуті боби. Цвіте у травні -червні, частково в серпні. Росте майже по всій території Україні, рідше на півдні -'по сухих лісах, на узліссях, на схилах пагорбів, серед чагарників, при лісових дорогах, на пісках.
Збирають під час цвітіння зрізаючи серпом гілки з цвітом та листками.
Застосовують як сечогінний, судинозвужувальний, проносний, заспокійливий, кровоочисний засіб, при водянці живота, всіх видах жовтяниці, серцевій слабості зі зниженим тиском крові, при хворобах щитовидної залози (зоб, гіпотиреоз, мікседема), а також при маткових кровотечах і шкірних хворобах, завдяки вмісту леткої олії, алкалоїдів цитизину і спартеїну, глікозиду лютеоліну та інших. Чай із зелених частин (гіллячок) дроку за дією нагадує тиреоїдин - гормональний препарат щитовидної залози. Причому лікувальна дія дроку триваліша, він не виявляє шкідливих побічних явищ, якщо не перевищувати дозу (дія флавонового глікозиду лютеоліну).
Як сечогінний засіб при нефритах і набряках серцевого походження, дрік сприяє посиленому виділенню хлоридів.
Дріоптерис чоловічий
(Dryopteris filix-mas (L.) Schott
Дягель лікарський
(Angeli са archangelica L.)
Родина зонтичні (Apiaceae)
Перша згадка про дягель як прянощі і лікувальний засіб відноситься до XV ст. За рукописними даними, у XVII ст. східні слов'яни використовували корінь дягелю при лікуванні пухлин і для боротьби з інфекційними хворобами.
Це - дворічна трав'яниста рослина, з родини зонтичних. Стебло товсте, порожнисте, округле, гіллясте, заввишки до 2 м, часто червонувате, особливо у верхній частині. Листки (до 80 см завдовжки) зверху яскраво-зелені, знизу сіруваті, тонкі, м'які, з великими здутими піхвами, перисторозсічені, з великими яйцеподібними гоетрозубчастими листочками, іноді при основі серцеподібними. Прикореневі листки довгочерешкові, верхні - сидячі. Суцвіття 10-17 см у діаметрі, зонтик без обгортки або з 1-2 листочками і численними опушеними променями. Зонтички мають багатолисті обгортки. Квітки дрібні, правильні, зубці чашечки малопомітні. Віночок п'ятичленний, пелюстки зеленувато-білі, еліптичні, із загнутою верхівкою, майже без виїмки. Тичинок 5, маточка одна, з нижньою зав'яззю і двома стовпчиками. Плід - двосімянка завдовжки 5-6 мм. Сім'янки овальні, стиснуті із спинки, з майже рівними крайовими ребрами.
Росте в сирих листяних і мішаних лісах, поблизу водойм, на лісових луках. Цвіте у червні - вересні.
Підземні органи містять ефірну олію, в якій є альфа-пінен, альфа-феландрен і борнеол; дубильні речовини, валеріанова, ангелікова, яблучна і, оцтова кислоти, а також численні кумарини. В листках і квітках міститьоУ флавоноїд діосмін, а в плодах - кумарини. 1
Корені і кореневище використовують при шлунково-кишковий захворюваннях, для посилення секреторної і моторної функцій кишечника та зниження бродильних процесів, як сечогінне. Вони входять до складу сечогінного збору. Крім того, призначають при виснаженні нервової системи, гострій і хронічній невралгії, ревматизмі й артриті. З них виготовляють настойку, лікери. Ефірну олію використовують у парфюмерії.
Розмножується насінням, яке стратифікують протягом 80-90 днів. Висіяне в підготовлений грунт з міжряддями не менше 1 м, воно дає сходи на 5-7-й день після сівби. При осінньому висіві сходи з'являються в кінці квітня. В перший рік життя рослина утворює розетку до 50 см в діаметрі. Листки до кінця вегетаційного періоду досягають 40 см довжини. Деякі рослини цвітуть і плодоносять на другий рік. У більшості з них життєвий цикл триває 3-5 років і більше. Щороку за вегетаційний період рослина утворює розетку з 10-11 листків. Найбільш великі з них 80-100 см завдовжки. На другий і наступні роки ріст рослини відновлюється зразу після танення снігу. Цвіте в червні, плодоносить у серпні - вересні.
15
- Предыдущая
- 15/45
- Следующая
