Пригоди. Подорожі. Фантастика - 88 - Михайленко Анатолій - Страница 71

• Предыдущая
• 71/73
• Следующая

Тепер їх стало більше. Вони пропиляли, чи прогризли, чи якось проробили щурячу нору в замкнених вхідних дверях і тепер підходили, змикалися, щоб здійснити вбивство. Вони розсілися рядами на підлозі.

Крейн звівся на ноги, його постать людини зросту шість футів випромінювала цілковиту впевненість у собі. Він простягнув руку до раковини, і його пальці зімкнулись навколо шматка труби. Він зважив його в руці — це була замашна і важка зброя.

Після цього будуть нові, подумав він. І вони можуть придумати щось хитріше. Але це перший двобій, і я відступлю з честю, наскільки мене стане.

Він тримав трубу напоготові.

— Прошу, панове! — сказав він.

Переклад з англійської.

ПОДОРОЖІ

Анатолій Михайленко. ЯК ВАМ ЖИВЕТЬСЯ ЗА ОКЕАНОМ?

Олександр Ємченко. І ЗЕЛЕНІ ПАМ’ЯТНИКИ ВАВИЛОВА

ПОДОРОЖНІ НОТАТКИ ПАВЛА ХАЛЕБСЬКОГО (АЛЕППСЬКОГО). Переклад М. Славинського

ПРИГОДИ

Януш Пшимановський. ВСІ І НІХТО. Переклад В. Бурбана

ФАНТАСТИКА

Людмила Козинець. БУЛО, Є І БУДЕ…

Наталя Паняєва. Я ЩЕ ПОВЕРНУСЬ ДО ВАС

Борис Штерн. ЗАГАДКА ЧОРНОГО МОРЯ

Олександр Костюк. ФОРМУЛА БЕЗСМЕРТЯ

Володимир Заєць. ВТЕЧА

Ігор Росоховатський. ДЖЕРЕЛА

Кліффорд Саймак. ДВОБІЙ. Переклад В. Корнієнка

 Книга Павла Халебського, написана сірійським діалектом арабської мови, у XIX — початок XX сторіччя перекладалась англійською, російською, румунською та іншими мовами. Повний російський переклад розділів, що стосуються Росії та України, видав у 1896–1900 роках філолог-арабіст Г. А. Муркос. У цьому виданні друкуються уривки за даним перекладом; окремі місця уточнені за матеріалами досліджень А. П. Ковалевського та Я. Є. Полотнюка.

 …розмежовує країну молдавську з країною козаків. — Павло Халебський називає Україну “країною козаків”, а українців — “козаками” чи “русами”, тобто русинами.

 Напередодні четвертої неділі після п’ятидесятниці… — 1654 року субота напередодні “четвертої неділі після п’ятидесятниці” випадала на 17 (27 за новим стилем) червня.

 …з часів появи гетьмана Хмеля… — тобто після обрання Богдана Хмельницького гетьманом на початку Визвольної війни.

 Харадж — податок-данина з немусульманського населення в Османській імперії.

 Нусайрітська віра — секта мусульман-шиїтів у північно-західній частині Сірії. Самаряни (самаритяни) — секта, що відділилася від іудейської релігії.

 …нинішнього року казаки… присяглися цареві й підпорядкували йому свою землю. — Мається на увазі возз’єднання України в Росією згідно із рішенням Переяславської ради 1654 року.

 …з божою поміччю перемогли. — Мова йде про облогу під Жванцем (Подолія) війська польського короля Яна Казимира об’єднаними силами селянсько-козацького війська і кримських татар (вересень — початок грудня 1653 року). В результаті зради хана Іслам-Гірея, який пішов на змову з Польщею, шляхетське військо уникло поразки.

 …назвав… Хмелем, що їхньою мовою означає завзятий. — Це твердження Павла Халебського помилкове.

 …оздоблюють себе і своїх коней крилами великих птахів. — Крила кріпились до сідел чи панцирів польських гусарів.

 …котрий називався Федором і був перейменований Філаретом… — Федір Микитович Романов, у чернецтві Філарет (близько 1554–1633), перебував у полоні в Польщі з 1611 по 1619 рік. Арешт Філарета під час переговорів з польським представником під Смоленськом стався ще до обрання його сина Михайла царем.

 …єзуїтів, чи то пак єзидів… — За співзвуччям назв автор зближує єзуїтів з єзидами — курдськими племенами, в релігії яких збереглись елементи язичництва.

 …підсмаживши їх у вогні на залізних прутах… — Твердження про страту митрополита та єпископів не відповідає дійсності.

 Тонун-козаки. — Очевидно, маються на увазі донські козаки, котрі підтримували тісні зв’язки із запорізькими козаками, нерідко розпочинали з ними спільні походи проти турків і татар.

 …серед козаків з’явилися троє братів водночас… — Очевидно, автор погано осмислив почуті ним розповіді про селянсько-козацькі повстання різних років під керівництвом С. Наливайка та Г. Лободи. (1594–1596), Жмайла (1625), Тараса Федоровича (1630), Павлюка, К. Скидана і Д. Гуні (1637).

 Він висвятив тоді для них митрополита, єпископів… — На прохання гетьмана реєстрових козаків Петра Сагайдачного ієрусалимський патріарх Феофан, який побував на Україні 1620 року, поставив київського православного митрополита і кількох єпископів. Це сприяло активізації противників унії, сили яких були обезглавлені після прийняття унії колишнім митрополитом і більшістю єпископів в українсько-білоруській православній церкві.

 Козаки… примусили його повернути назад… — Мається на увазі битва під Хотином восени 1621 року, в якій вирішальну роль зіграло козацьке військо на чолі з гетьманом П. Сагайдачним.

 Хміль… неодноразово посилав прохати допомоги у царя московського Олексія… — Починаючи з січня 1649 року Богдан Хмельницький відправив у Москву ряд посольств з проханням вирішити питання про возз’єднання України з Росією.

• Предыдущая
• 71/73
• Следующая