Точка Обману - Браун Дэн - Страница 86

• Предыдущая
• 86/119
• Следующая

Президент тяжко зітхнув. Пропозиція була чіткою і недвозначною. Треба реформувати НАСА, щоб воно стало частиною військової розвідувальної структури Сполучених Штатів. Хоча аналогічні реформи вже проводилися в інших організаціях у минулому, Герні відмовлявся навіть розглядати саму ідею передачі НАСА під егіду Пентагона, ЦРУ управління військово-космічної розвідки або якогось іншого розвідувального відомства. А в Раді національної безпеки стався розкол — багато хто з її членів став на бік розвідувальних кіл.

Лоуренсові Екстрому завжди не подобалися такі зустрічі, і ця не була винятком. Він кинув на директора ЦРУ роздратований погляд.

— Не хочу повторюватися, сер, але технології, розроблювані НАСА, є не військовими, а суто науковими. Якщо ваша розвідувальна організація бажає скористатися одним з наших космічних телескопів, щоби стежити за Китаєм, то це ваша проблема.

Здавалося, директор ЦРУ зараз вибухне од люті.

Пікерінг помітив це і втрутився в розмову.

— Ларрі, — сказав він якомога спокійніше, — щороку НАСА падає навколішки перед конгресом, вимолюючи бюджетних грошей. Ви здійснюєте свою діяльність в умовах недостатнього фінансування і платите за це високу ціну — провалами космічних експедицій. Якщо ми введемо НАСА у структуру розвідувальних відомств, то їй уже не доведеться канючити грошей у конгресу. Вас фінансуватимуть з «чорного» бюджету на значно вищому рівні. Тому це безпрограшний варіант. НАСА отримає кошти, необхідні для ефективної роботи, а розвідувальні кола вже не перейматимуться проблемою витоку інформації та захисту критично важливих технологій.

Екстром похитав головою.

— Я принципово відмовляюся розглядати діяльність НАСА під таким кутом. Бо НАСА — це космічна наука, яка не має нічого спільного з національною безпекою.

Директор ЦРУ підвівся, чого він ніколи не робив у присутності президента, який сидить. І ніхто його не зупинив. Він уп’яв у керівника НАСА палаючий, сповнений ненависті погляд.

— Невже ви хочете сказати, що наука не має нічого спільного з національною безпекою?! Заради Бога, Ларрі, та це ж синоніми! Саме науково-технічна перевага нашої країни забезпечує їй безпеку, і НАСА — подобається це нам чи ні — відіграє дедалі більшу роль у розвитку найновіших технологій. На жаль, ваша агенція пропускає секрети, наче діряве відро, і вже не раз доводила, що є найвразливішою ланкою в системі національної безпеки!

У кімнаті запала тиша.

Тепер підвівся Лоуренс Екстром, незмигно дивлячись на свого опонента.

— Тому ви хочете помістити двадцять тисяч фахівців НАСА під замок у герметичній військовій лабораторії і змусити їх працювати на вас? Невже ви й справді думаєте, що найновіші космічні телескопи можна було б створити з-під палки, а не завдяки духу вільного пошуку і творчості? Бажанню глибше пізнати космос? Наші фахівці — це спільнота мрійників, які виросли, вдивляючись у зоряне небо і невпинно цікавлячись, а що ж там є — у далекому Всесвіті? Пристрасть і допитливість — ось що є рушієм наших інновацій, а не бажання забезпечити військову перевагу.

Пікерінг прокашлявся і тихо заговорив, намагаючись знизити високу температуру за столом:

— Ларрі, я впевнений, що директор ЦРУ пропонує наймати ваших спеців для створення військових супутників. Основне завдання, що стоїть перед НАСА, не зазнає змін. Космічна агенція займатиметься тим, чим займалася завжди, тільки грошей у вас буде більше і безпеки також. — Сказавши це, Пікерінг повернувся до президента. — Безпека потребує чималих коштів. Кожен у цій кімнаті прекрасно розуміє, що витік інформації з НАСА є результатом недостатності фінансування. НАСА доводиться крутитися як вужу на сковорідці, економити на заходах безпеки і залучати до своїх проектів інші країни, щоб перекласти на них частину витрат. Тому я пропоную, щоб НАСА залишилася такою ж чудовою науковою і невійськовою організацією, але з більшим бюджетом та з певними заходами посиленої безпеки.

Кілька членів Ради безпеки мовчки кивнули на знак згоди. Президент Герні повільно підвівся, явно незадоволений тим, як Пікерінг узяв на себе ініціативу.

— Біле, дозволь мені спитати тебе. У наступному десятиріччі НАСА планує здійснити експедицію на Марс. А як почуватимуться розвідувальні організації, яким доведеться витрачати купу грошей з «чорного» бюджету на цю експедицію, знаючи, що вона не має прямого стосунку до національної безпеки?

— НАСА зможе чинити так, як вважатиме за потрібне.

— Фігня! — грубо перервав його президент.

Усі погляди різко зупинилися на Закові Герні. Він рідко користувався такими словами.

— Якщо я чогось навчився за час свого президентства, — заявив Герні,,— то ось чого: хто контролює долари, той контролює і напрям діяльності. Я відмовляюся вручати віжки тим, хто не поділяє цілей, заради досягнення яких і було створено цю агенцію. Можу лише уявити той жалюгідний огризок, що залишиться від чистої науки, коли військовим дадуть можливість визначати доцільність чи недоцільність тієї чи іншої експедиції НАСА або напрямку її діяльності.

Герні обвів поглядом присутніх. А потім зупинив недобрий погляд на Пікерінгу.

— Біле, — зітхнув Герні. — Твоє невдоволення тим, що НАСА доводиться організовувати спільні проекти з іншими країнами, є короткозорим. Принаймні хоч хтось має конструктивно співпрацювати з китайцями та росіянами. Мир на нашій планеті не стане результатом військової переваги. Його забезпечать ті, хто об’єднає зусилля всупереч розбіжностям між своїми урядами. Якщо спитати мене, то я скажу, що спільні польоти НАСА роблять для національної безпеки більше, аніж військовий супутник-шпигун вартістю мільярд доларів, забезпечуючи при цьому хоч якесь підґрунтя для тривалого миру в майбутньому.

Пікерінг відчув, що у його душі закипає гнів. Як сміє цей жалюгідний політик розмовляти зі мною таким принизливим тоном! Ідеалізм Герні добре годився для виступів перед телеглядачами, а в реальному світі через такий ідеалізм гинули люди.

— Біле, — втрутилася в розмову Марджорі Тенч, немов відчувши, що керівник військово-космічної розвідки ось-ось вибухне. — Ми знаємо, що у вас загинула донька. Знаємо, що для вас це особисте питання.

В її інтонації Пікерінг не почув нічого, окрім поблажливості.

— Але, будь ласка, пам’ятайте, — продовжила вона, — що зараз Білому дому доводиться стримувати потужний потік інвесторів, які хочуть, щоб ми відкрили космос для приватного сектору. Якщо ви хочете знати мою думку, то НАСА, попри всі свої помилки, завжди дружньо співпрацювала з розвідувальними організаціями. І ця співпраця забезпечила безліч значущих результатів.

Профільована тряска смуга на автостраді вивела Пікерінга із задуми. Незабаром з’їзд з основної магістралі. Наближаючись до нього, він побачив скривавленого оленя, що лежав на узбіччі, і на мить відчув якесь химерне вагання... але не зупинився.

Бо мав встигнути на зустріч.

Меморіал Франкліна Делано Рузвельта — один з найбільших меморіальних комплексів Сполучених Штатів. Там є парк, водоспади, скульптурна група, альтанки і басейн. Меморіал розділено на чотири галереї на відкритому повітрі: кожна — на честь одного з чотирьох президентських термінів Франкліна Рузвельта.

А за одну милю звідти вже чигав гелікоптер «Кайова Ворріор». Він висів над містом, пригасивши вогні. У місті, де було повно великих цабе та знімальних медіа-груп, гелікоптери в небі були таким же звичним явищем, як і птахи, що летять у вирій. Дельта-Один знав, що, доки він залишається за межами так званого «купола» — бульбашки захищеного повітряного простору над Білим домом, — він не привертатиме до себе уваги. Тим більше що вони тут ненадовго.

З висоти двісті десять футів «кайова» знизилася до неосвітленого меморіалу, але зависла осторонь, а не прямо над ним. Дельта-Один перевірив правильність зайнятої позиції. Він поглянув ліворуч, де за телескопічним приладом нічного бачення сидів Дельта-Два. На моніторі виднілося зеленкувате зображення в’їздної алеї. Місцевість була безлюдною.

• Предыдущая
• 86/119
• Следующая