Кинджал проти шаблі - Литовченко Тимур Иванович - Страница 80

• Предыдущая
• 80/81
• Следующая

1555

Помер Олександр Вишневецький — дядько Дмитра Вишневецького (Байди). Він мав дружину Катаржину Скорутянку, яка померла після 1568 року.

1556

Дмитро Вишневецький відрядив до Москви два посольства задля розширення антиосманської коаліції.

1556

Дмитро Вишневецький взяв штурмом і спалив турецько–татарську фортецю Іслам–Кермен, а захоплені гармати переправив на Хортицю. Також було спалено передмістя Очакова.

1557

Навесні кримський хан Девлет–Гірей здійснив похід на Січ, зібравши кримських і ногайських татар, турецькі й молдавські війська. Після 24–денної облоги татарами Хортицького замку Дмитро Вишневецький був змушений відступити, й вороги зруйнували його фортецю. За іншими відомостями, Дмитро Вишневецький героїчно витримав 24–денну облогу й потім сам напав на Девлет–Гірея, а відступив лише за наказом Сигізмунда ІІ Августа. Саме така поведінка польського короля змусила Вишневецького перейти на службу до московського царя.

1557

Не дочекавшись допомоги польського уряду, Дмитро Вишневецький перейшов на службу до Івана IV Грозного та брав участь в обороні кордонів Московського царства від нападів ординців. На цій службі Дмитро Вишневецький отримав у володіння місто Белев (нині в Тульській обл.), землі в околицях Москви та 10 000 рублів.

1557–1559

Дмитро Вишневецький був князем Белевським.

1558

У поході на Крим 8–тисячного війська під проводом воєводи Даниїла Адашева (брата Олексія Адашева — голови «Обраної ради» та наближеного царя) роль козаків Вишневецького була дуже незначною. Надалі Дмитро Вишневецький діяв у Північному Причорномор’ї, фактично самотужки — без московської підтримки.

1559

Маючи під рукою 5000 козаків, Дмитро Вишневецький разом з донськими козаками під проводом Михайла Черкашеніна підступив до Азова, а погромивши азовців і кримців — рушив походом на Кубань, воював у пониззі Дону, під Керчю.

1559–1563

Дмитро Вишневецький вдруге став гетьманом Війська Запорозького.

1560

Дмитро Вишневецький заснував фортецю Черкаськ (нині Старочеркаськ) — столицю Війська Донського.

1561

Невдоволений Лівонською війною (а отже, протистоянням Московії та Литви), Дмитро Вишневецький із своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинився на о–ві Монастирському (нижче Черкас за течією Дніпра), через посередництво брата Михайла Вишневецького (старости черкаського) домігся від великого князя для себе і для своїх супутників «глейтових листів» (письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського).

1561

17 листопада 1561 господар Молдавського князівства (з вересня 1552) Олександр III Лепушняну (молд. Alexandru Lapusneanu, він же Петро Стольник, помер 1568) скинутий з престолу Деспотом Воде. Надалі Олександр Лепушняну був господарем Молдавським з березня 1564 (після страти Стефана Томжі) до весни 1568.

1562

Дмитро Вишневецький прибув з посольством до Москви, аби схилити Івана IV Грозного до продовження антиосманської боротьби, але не досягнувши мети повернувся на службу до Сигізмунда ІІ Августа. Невдачі підірвали здоров’я Вишневецького — він тяжко занедужав і навіть припускав, що його отруїли.

1563

Не одужавши достатньою мірою, Дмитро Вишневецький з польським магнатом Ляським (Лаським) здійснив похід на Молдавію, де вирувала боярська міжусобиця. Але його невелике військо було розбите, сам Дмитро Вишневецький потрапив у полон. Бранців видали турецькому султану Сулейману І Пишному, рядових козаків заслали на галери, а ватажків привезли до Стамбула і запропонували перейти на турецьку службу.

1562

Після відмови перейти на турецьку службу Дмитра Вишневецького разом із шляхтичем П’ясецьким стратили 22 жовтня 1563 року, скинувши на залізні гаки, вмуровані в стіну фортеці поблизу морської затоки на шляху зі Стамбула до Галати.

1563 (1558, 1561 ?)

Померла Роксолана (за різними джерелами — 18 квітня 1558, у 1561 чи на початку грудня 1563). Сулейман І Пишний розпорядився звести для Хуррем–султан багато оздоблену гробницю поруч з чудовою мечеттю Сулейманійє. Після смерті Роксолани не мав жодного бажання зблизитися з будь–якою іншою жінкою.

1564

Друга можлива дата страти Дмитра Вишневецького.

1565

Місто Коростишів відійшло роду Олізарів.

1566

Султан Сулейман І Пишний помер вночі з 5 на 6 вересня 1566 під час військового походу на Угорщину. За заповітом, тіло падишаха (без серця й нутрощів) забрали до Стамбула й поховали поруч з Роксоланою в мавзолеї, зведеному у дворі мечеті Сулейманійє.

1568

Згідно з привілеєм Сигізмунда ІІ Августа з 23 серпня 1568 місто Вишнівець почало користуватися магдебурзьким правом.

1569

В результаті Люблінської унії виникла Річ Посполита — об’єднана федеративна держава королівства Польського і Великого князівства Литовського.

1572

12 листопада 1572 помер Григорій Ходкевич — каштелян Віденський, великий гетьман Литовський, чоловік Катерини Вишневецької.

1580

Померла Катерина Вишневецька — молодша сестра Дмитра Вишневецького (Байди).

1584

Помер Андрій Вишневецький — каштелян Волинський, каштелян Брацлавський, воєвода Волинський, староста луцький, молодший брат Дмитра Вишневецького. Був одружений з Еуфімією Вержбицькою (1539–1589).

1640–1673

Михаїл Томаш Корибут — князь, останній з молодшої («королівської») лінії роду, син Ієремії Вишневецького, багато в чому завдяки заслугам батька у 1669 обраний на польський престол в один з найскладніших періодів в історії Польщі: таким чином на польському престолі рід Ягеллонів змінився родом Вишневецьких. Його правління не було щасливим: при ньому було укладено Андрусівський мир з Московським царством і Бучацький мир з Османською імперією.

notes

Примітки

1 Дротики (давньоруськ.). (Тут і далі — прим. авт.)

2 Копил — дерев’яна підошва, що вшивалася в чобіт у добу Середньовіччя, згодом — чоботярська колодка.

3 «Живий товар», бранець, раб.

4 Тобто годувальницею.

5 Анастасія (грецьк.) — «відроджена до життя», «воскресла».

6 У даному разі: «Заплати, пане!»

7 Лікар (тюрк.).

8 Буквально: «Дуже красива», — коротше, красуня (тюрк.).

9 Чашка, склянка (тюрк.).

10 Так (тюрк.).

11 Млинці з начинкою на кшталт налисника (тюрк.).

12 «Або Цезар, або ніщо!» (лат.), у більш довільній формі — «Все, або нічого».

13 Грізного (тюрк.).

14 Буквально «родителька султана» (араб.) — мати султана, після сходження сина на трон очолювала гаремну ієрархію, мала власний двір і чималі доходи.

15 Кізляр–ага, він же хадім–агасі (тюрк.) — наглядач за мешканками гарему, очільник «чорних» євнухів, з числа яких і призначався.

16 Повні кастрати (у них були видалені не тільки яєчка, але і стовбур пеніса) могли випорожнювати сечовий міхур тільки за допомогою срібної трубочки, яку зазвичай ховали в складках чалми.

• Предыдущая
• 80/81
• Следующая