По ревізії - Кропивницький Марко Лукич - Страница 5
- Предыдущая
- 5/6
- Следующая
Милості просю!
Пріська (одпива). Ох, яка ж пекуча!
Писар. Всю, всю!
Пріська. Не можу, не можу! (Одпива).
Старшина (убік). Як бачу, коло цієї молодиці треба інші заходи. (До неї). Та викушайте ж уже на мирову зо мною!
Пріська. Яз вами не сварилась! (Знов п'є).
Писар. Кума, у тебе хата простора. А я післязавтрього менинник. Вари, ріж, печи! Твоя страва, мої гроші і моє питво! Ех, Василь Миронович, не вмієш ти з бабами діло робить! Чи так, кума? Кумасю, не наровіть чарки!
Пріська п'є.
Старшина. І я прийду на менини.
Пріська. Та вже звісно, не вижену з хати.
Старшина (писарю). Шелестян Салатович…
Писар. Севастян Савватьєвич.
Старшина. Все рівно! Позвольте вашу пляшечку, ще й я почастую вашу кумасю!
Писар (дає пляшку). Пермете!
Пріська. Ой, це вже буде багато!
Старшина. Не буде мало! Мерлете! (Частує).
Пріська (хильнула). З нашої сестри ласкою все можна взяти. (Сміється). От я вже й п'яненька…
Старшина. А по другій ще від мене?
Пріська. Та вже лийте, куди три, нехай вже й четверта доганя. (Регоче).
Старшина (палива). Ану хильніть!
Писар. Ай молодець, Василь Миронович! (Іде до дверей). Гей! Хто там? На пляшку, піди в шинок і принеси ще дві.
Старшина. Ану, сміліше! (Хоче поцілувати Пріську).
Пріська (б'є його по губах). А тпрусь, мурий!
Писар. Василь Миронович, нельзя! Кума, починай пісні, такої, щоб аж… (Співа).
Старшина підспівує.
Пріська. Не вмію я такої! Ой, я вже п'яна. (Регоче).
Писар. Починай своєї! А ми з Васильом Мироновичем підтягнемо.
Пріська (співа).
ЯВА 6
Риндичка і Гарасим.
Риндичка. Бач, який вони тут допрос беруть!
Старшина (до Риндички). Мирись, стара, зараз мені! А то я тебе, чортову кочергу!.. Знаєш мене: по щучому велінню!..
Писар. Об чом спор? На основанії якої статті?
Риндичка. Вислухайте ж мене, Шелестян Салатович!
Писар. Севастян Савватьєвич!
Риндичка. Ой батечку, не вимовлю ж я! Що вона тільки зробила! Ви тільки подумайте! (Шепче йому на вухо).
Пріська. Не гнівіть бога, бабо! Чи я б таки стида не мала?
Писар. Та не может бить! Чистоє горе!
Гарасим. Настоящий калавур!
Пріська. Що я повернулась до вас потилицею - це правда, а останнє…
Старшина. Помиріться зараз! Ви ж таки сусіди. Голос за дверима: "Нате горілку".
Старшина. От і мирова підоспіла. Це вже наша! (Бере пляшки). Ану, хто моторніший, частуй, бо я вже розварився.
Гарасим. Позвольте, я сповню… Хіба у нас земля безрозсудна?..
Писар (бере пляшки). Смирно! Сідай, стара! Біля старої - кумася! Лавку сюди присуньте! Так. Василь Миронович на почотное мєсто, біля кумасі, пожалуйте! Гарасько - тут!
Гарасим. Сів… верно!
Писар. Кумасю, поцілуйтеся з старою!
Пріська (регоче). Чому й не поцілуватись?..
Риндичка (з плачем). Ти думаєш, що мені тебе не жалко? Ти ж така молода та хороша, та як та сиріточка!.. Нікому тебе ні приголубити, ні пожалувати.
Писар. Годі, стара! Цілуйтесь!
Гарасим. Цілуйтесь… Началство велить! Цілуйся, чортові сороки… Настоящой калавур з ними!
Баби цілуються.
Писар. От і шабаш! Ну, за мною! (Починає співать, за ним всі).
(Частує Пріську.)
Антоновна наливають…
Пріська. Миронович випивають…
Гарасим. На многі літа!
Всі. Многі літа, многі літа! і т. д.
Пріська (частує старшину). Тепер вже і ви випийте від мене дві!..
Старшина (зовсім вже п'яний). Благодарю покорно… Од вас з овдовольствієм! (П'є дві).
Писар. Василь Миронович! Душа моя, не вались!
Старшина. Держусь, ще возсодержуюсь!.. Прісю, поцілуй мене! Поцілуй началство!..
Пріська. Нехай як виясниться! (Частує Риндичку).
Риндичка. Чи я ж тебе та й не жалую, моя голубочко! Завтра прийди до мене, я тобі і бурячків, і капусточки, і картопельки!
Гарасим. Стара, не задержуй чарки: може, ще хто хоче випить…
Риндичка. У старовину не так співали. (Співа).
Писар. Василь Миронович! Захріп… Е, шкода!
Гарасим. Бо їм клопоту, настоящой калавур!
ЯВА 7
Ті ж і сторож,
Сторож. Коні готові!
Писар. Сьогодні вже годі їхати по ревизію!..
Сторож. То це знов коні стоятимуть?
Писар. Не твоє діло. Внеси сюди дзвінок!
Сторож пішов.
Пріська. Ходімо, бабусю, додому!
Риндичка. Ходімо, моя дитино!
Писар. Стой, кума! Кататься поїдем!
Пріська. Е, ні, кумцю! Пий, кажуть, та ума не пропий! Спасибі за честь, спасибі, що помирили!..
- Предыдущая
- 5/6
- Следующая