По ревізії - Кропивницький Марко Лукич - Страница 6
- Предыдущая
- 6/6
Риндичка. Я тобі, моя люба, і квасольки, і огірочків дам… У мене, хвалити бога, уродило.
Гарасим. Тільки не сваріться!
Пріська. Прощайте, Шелестян Салатович.
Риндичка. Спасибі вам, що помирили нас!
Риндичка і Пріська пішли.
Писар. Севастян Савватьєвич! (Проводжа їх до порога). Кумасю, гляди ж, не забувай менини!
Гарасим (тим часом хова пляшку і бублики). Настоящой калавур!.. Бо їм клопоту… Ну, що вони бились… Прощавайте! (Пішов у шафу).
Писар (бере його за коміра і випиха). Ека свинота, нажреться так, што й…
ЯВА 8
Сторож вносить дзвінок.
Сторож. Навіщо вам дзвінок здався? (Дає).
Писар. Не твоє діло. (Почина дзвонить під вухом старшини). Ньо, конячки!..
Старшина (крізь сон). Поганяй, поганяй! Звертай на Чубаївку! Та не задьоргуй-бо пристяжної!
Сторож. Поїхав по ревизію.
Писар. Ну, буде з нього, нехай їде. А я поїду на хутори другу ревизію робить.
Старшина (сонний). Пиши приговор!
Писар. Чистоє горе з оцими п'яницями!.. (Пішов). Какой я тільки з ними мученик!..
Сторож. Добра ревизія! Це знов на цілий тиждень: цей дома кружлятиме, а той по хуторах. (Бере з столу бублика і доїда, потім бере щоти, сіда долі і виклада). Ні вже, хай йому враг, щоб я зостався у цім пеклі. Я таки вищитаю, скільки мені зосталося день служити до года.
Старшина (співа сонний). Многа літа, многа літа…
Завіса
- Предыдущая
- 6/6