Твори в п'яти томах. Том 1 - Шевченко Тарас Григорович - Страница 69

• Предыдущая
• 69/73
• Следующая

Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. 8 грудня 1841 року цей автограф поет надіслав Г. Ф. Квітці-Основ’яненку для опублікування в альманасі «Молодик».

ПЕСНЯ КАРАУЛЬНОГО У ТЮРЬМЫ

Вперше надруковано в «Записках отдела рукописей Всесоюзной библиотеки им. В. И. Ленина» (1939, вип. 5).

Автограф зберігається в рукописному відділі Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна (ф. 178, № 10792). У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається фотокопія автографа.

СЛЕПАЯ (Поэма)

Вперше опубліковано в журналі «Киевская старина» (1886, № 6).

1. Куща (церк.-слов.)—шатро, курінь. Тут у значенні рідний дім.

2. Єлей (грецьк.)—оливкова або рослинна олія, що вживається при богослужінні в церкві. В переносному розумінні — втіха для душі. Єлейний — лицемірно чулий, лицемірно доброзичливий.

3. Заклать (церк.-слов.)—заколоти, принести в жертву; овен (церк.-слов.) — баран, взагалі вівця.

4. Маковейовий день — релігійне свято (Маковей) 1 серпня ст. ст.

5. Намисто з дукачами.— Дукач — старовинна золота жіноча прикраса, зроблена з монети або з медалі.

ГАМАЛІЯ

Вперше надруковано окремим виданням 1844 р.

Автограф всього твору не виявлено. Зберігається автограф лише 26 рядків, написаних на третій і четвертій сторінках поштового аркуша; на першій сторінці цього ж аркуша — автограф «Заповіту».

1. Гамалія — Шевченків Гамалія не історична особа, але в XVII—XVIII ст. ст. серед козацької старшини було кілька Гамалій. Згадуються вони в «Истории русов».

2. Великий Луг— давня назва місцевості, що належала Запорозькій Січі, на лівому березі Дніпра, вкрита лісом, з озерами, лиманами, заростями очерёту, де запорожці полювали й рибалили.

3. Скутар — див. прим. 5 до поеми «Гайдамаки».

4. Босфор — протока, що з’єднує Чорне море з Мармуровим.

5. Таляр — срібна монета (75 коп.). Дукат — золота монета. (Див. примітку 52 до поеми «Гайдамаки»),

6. Яничари — відбірне турецьке військо, що формувалося з християн, взятих у полон ще дітьми і вихованих в дусі мусульман-фанатиків; власне, гвардійці турецького султана.

7. Баша (паша)— титул вищих турецьких військових і цивільних вельмож у султанській Туреччині.

8. Візантія — держава стародавніх греків, Східна Римська імперія. Але тут йдеться не про ті часи, а про столицю султанської Туреччини Стамбул, що до 1453 р. іменувався Константинополем і був столицею Візантії.

9. Хурдига — в’язниця.

10. Дарданелли — протока, що з’єднує Мармурове море з Егейським.

11. Чернець — гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішних походів на татарські і турецькі міста фортеці, які були водночас і невільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р. від рани, яку дістав у бою під Хотином (1621). Шевченко, як і деякі історики,, вважав, що Сагайдачний помер у монастирі.

12. Галата — передмістя Стамбула, яке під час одного з походів спалив Сагайдачний.

13. Ралець — подарунок. Тут — у значенні бойовий подарунок, бойова сутичка, морський бій.

ТРИЗНА

Вперше надруковано під назвою «Бесталанный» в журналі «Маяк» (1844, № 4).

Поему Шевченко написав, перебуваючи 1843 року в Яготині в маєтку князя М. Г. Рєпніна, рідного брата декабриста Сергія Волконського.

Автограф не зберігся.

1. Тризна — поминки по душі померлого у давніх слов’ян.

2. Рєпніна, Варвара Миколаївна (1808—1891)—дочка князя М. Г. Рєпніна. Під час перебування поета в Яготині між Шевченком і Рєпніною встановилися дружні взаємини. Вона брала участь у поширенні альбома офортів «Живописная Украйна», пізніше — листувалася з поетом, дбала про полегшення його долі під час заслання.

3. Персть (церк.-слов.)— земля.

РОЗРИТА МОГИЛА

Вперше надруковано 1859 р. у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг).

Автограф—в опублікованому 1966 р. фототипічним способом зошиті-збірці Т. Шевченка «Три літа».

1. Ой Богдане — поет звертається до Богдана Хмельницького.

2. Степи мої запродані...— Ці рядки написані під враженням відвідання території колишньої Запорозької Січі, де царський уряд оселив німецьких колоністів, надавщи їм численних пільг. Деякі з колоністів стали поміщиками й купцями, жорстоко визискували українських селян. Серед визискувачів були і євреї (купці та землевласники).

Див. також коментар та примітки до поеми «Великий льох».

ЧИГРИНЕ. ЧИГРИНЕ...

Вперше надруковано у львівському журналі «Вечерниці» (1863. 11).

Автограф—в зошиті «Три літа».

1. Чигрин — Чигирин. Див. примітку 28 до поеми «Гайдамаки». Див. також коментар та примітки до поеми «Великий льох».

СОВА

Вперше надруковано в журналі «Нова громада» (1906, № 10)-

Автограф — в зошиті «Три літа».

1. Півчварта — три з половиноіб.

2. Коворот — коловорот — ворота, якими колись закривався вихід із села, щоб не вибігала худоба і не псувала посіви.

ДІВИЧІЇ НОЧІ

Вперше надруковано в журналі «Нова громада» (1906, № 10).

Автограф — в зошиті «Три літа».

СОН (Комедія)

Вперше надруковано у Львові 1865 р. окремим виданням.

У царській Росії в «Кобзарі» 1867 р. надруковано тільки уривок (рядки 75—156), та й то з цензурними купюрами. Повністю поему надруковано в «Кобзарі» 1907 р.

Автограф — в зошиті «Три літа».

1. Душі пропиває!—Програвання в карти і пропивання кріпаків було тоді звичайним явищем у побуті кріпосників.

2. Загули кайдани під землею...— Йдеться про закованих у кайдани каторжників, що працювали в копальнях Сибіру.

3. Цар волі, цар, штемпом увінчаний!—Образ засланого царатом до Сибіру на каторгу революціонера. Каторжника тоді таврували, ставили клеймо.

4. На багнищі город мрі є...— Петербург, заснований 1703 р. Петром І на березі Фінської затоки, де були болота й непрохідні хащі.

5. Сам — цар Микола І.

6. Там ніч, як ден ь.— Тут йдеться про ясні, білі ночі, характерні для літньої пори на півночі.

7. Твердиня й дзвіниця — Петропавловська фортеця з церквою проти Зимового палацу. Була в’язницею для найнебезпечні-ших політичних ворогів самодержавства.

8. Первому — вторая.— На пам'ятнику Петру І, збудованому з наказу Катерини II 1782 p., написано двома мовами (російською і латинською): «Петру Первому — Екатерина Вторая».

9. Глухів — місто на Чернігівщині. Після зруйнування Батурина, з 1708 р. до 50-х років XVIII ст., Глухів був резиденцією гетьманів Лівобережної України.

10 3 заступами на лінію...— на земляні роботи по зведенню оборонних ліній, фортець тощо.

11. Наказним гетьманом!— Розповідь ведеться від імені чернігівського полковника Павла Полуботка, якого 1722 р. після смерті І. Скоропадського призначено наказним (тимчасовим) гетьманом. Полуботко помер у Петропавловській фортеці 1724 р.

12. Загнав, голих і голодних...— Поет говорить про козаків і кріпаків, що будували Петербург. Історичні документи свідчать, що в цих роботах брали участь не тільки трудящі з України, але й чуваші, татари тощо.

13. Багряниця — царський одяг з дорогої тканини багряного, пурпурового кольору.

14. М е д в і д ь.— Поет мав на увазі царя Миколу І.

У НЕДІЛЮ НЕ ГУЛЯЛА...

Вперше надруковано в альманасі «Л.уна» (1881, № 1) під назвою «Хустина».

Автограф — в зошиті «Три літа».

ЧОГО МЕНІ ТЯЖКО, ЧОГО МЕНІ НУДНО...

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1863, № 3),

Автограф — в зошиті «Три літа».

ЗАВОРОЖИ МЕНІ, ВОЛХВЕ..,

• Предыдущая
• 69/73
• Следующая