Твердиня - Кидрук Максим Иванович - Страница 79

• Предыдущая
• 79/151
• Следующая

Ерік Принс, колишній офіцер військо-морського спецназу США(ві- домого як SEAL, «морські котики » ), заснував «Blackwater» у 1997-му. Спочатку планувалося, що «Blackwater» буде звичайною охоронною організацією, проте лише за кілька років «Blackwater» виросла у справ-жню приватну військову компанію, здатну самостійно проводити як

1. Алексис Форд 6pa <

невеликі, так і крупномадштабні військові операції, що вимагають знаЦИ ної кількості людей (скажімо, для контролю певного регіону). Основний і тренувальний центр для підготовки своїх спеціалістів, а також сцецная зі в ці в армії США Принс відкрив у 2001-му на спеціально придбаному І шматку землі площею двадцять вісім квадратних кілометрів у північно« східній частині штату Північна Кароліна. У підготовчому центрі фулв споруджено кілька площадок, щр дозволяли відточувати навички ведеш ня бою в умовах різного ландшафту, в щільно забудованих житлову масивах, у приміщеннях різноманітного призначення. Там було штучЛ озеро і навіть спеціальний трек, де моделювалися атаки на рухомі колш ни. Центр і так вважається найбільшим у США, але через п’ять рокіі Принс розкрутився настільки, що цього стало мало. В листопаді 200Я го «Blackwater» почав підшуковувати нову ділянку для зведення другЯ го тренувального комплексу. Принс обрав наділ площею тридцять дві гектари за сто п’ятдесят миль на захід від Чикаго в Маунт-КерролЛ (штат Іллінойс) і збудував підготовчий центр під назвою «Impact Training Center», який всі називатимуть просто «The Site»,. Батько Ґрема на той час працював у «VBS Consulting», і саме він асистував при купівлі дії лянки для того, що згодом стало відомим як «The Site»,

Високий чоловік мовчав, продивляючися статтю про електромоі біль «Tesla», що от-от мав увірватись на ринок,,Чистий «електрик»! не гібрид, седан «Tesla», обіцяли розробники, стартуватиме з нуля др сотні за шість з половиною секунд і розвиватиме максимальну швиді кість. 1 Ю миль/год. Слабкувато, хоча, якщо врахувати, що це на roJ лих акумуляторах, то виглядало навіть незле. Що справді вразило довготелесого, то це дизайн. Седан виглядав по-суперкарівськи стиля ним і агресивним, чимось скидаючися на «Maserati GranTurismo«

—Мій старий допомагав вибирати землю під «Impact Training Center» в Іллінойсі, — правив далі Грем. Кажуть, ви звете йога просто «The Site». — Пауза. Я сам із Чикаго. — Знову пауза. —*3 Ти бував там? Ну, в тому «Impact Training Center».

Стрілець поклав журнал на коліна і втупився в мулата.

—Не був, — відрізав він. — Мене вже не було в компанії, коли почали будувати той тренувальний центр.

Ґрем зрадів — довготелесий зволив відкритиррта! — але не знав, за що вчепитися, щоб розвинути успіх. Несподіванр довготелесий общ звався сам:

—Боб Марголіс, мабуть, бачив «The Site»* Він тут найпізніше з’явився.

Мулат здогадався, що Ма.рґоліс — один зі стрільців Джейсона.

—То ви всі, хлопці, перейшли сюди з «Хе Services»? Чоловік взявся за журнал, показуючи, що балачку завершено. На

читання настроїтися не зміг, тому розгорнув розворот на тридцять шостій сторінці, підписаний «Smooth sailing»1, де пікантна морячка

Кетті К- з Блекпула, Англія, рачкувала по яхті і демонструвала всі свої

принади. Але Грем відчайдушно чіплявся:

—Чому ти покинув «Blackwater»? Через скандали? Через певні аспекти, пов’язані з роботою компанії «Blackwater»,

Гремів татко не любив на людях базікати про співпрацю з Принсом, проте вдома цю тему зачіпав не раз. «Blackwater» за останні п’ять років

Існування нахапали одних тільки урядових контрактів на суму мільярд

доларів, і платили вони, як королі. —Які Скандали? — Синьоокий не прикидався, він дійсно не розумів, про що мова.

Пояснюючи мету заснування компанії, ЕрікПринс зазначав: «Ми робимо для апарату національної безпеки те ж саме, що “FedEx”2 зробив для поштової служби». Дуже влучне порівняння, правда, неточ-

не. Воно відповідало б дійсності, якби співробітники «FedEx» час від часу напивались і розстрілювали поштарів із поштової служби. Як кажуть американці just for fun

У квітні 2004-го, через кілька днів після влаштованої іракцями засади в Ель-Фаллуджі (четверо працівників «Blackwater» були вбиті, над їх- німи тілами познущалися), група найманців з компанії обстріляли чоти-

риста мирних іракців, які протестували біля штаб-квартири Тимчасової Коаліційної адміністрації в Ад-Наджафі. 24 грудня 2006-го п’яний спів-

робітник компанії застрелив охоронця тодішнього віце-президента Іраку. Найманця звільнили, депортували з країни, і... все. 16 вересня 2007-го

бійці «Blackwater», конвоюючи чиновників Державного департаменту

США, влаштували стрілянину на площі Нісур у центрі Багдада, порішивши сімнадцять і поранивши вісімнадцять цивільних. Серед убитих були

діти. Насамкінець у вересні 2010-го п’ятьом членам керівництва тоді вже «Хе Services» пред’явили звинувачення в незаконній торгівлі зброєю.

—Ну, я про розстріл мирних іракців у 2007-му... і контрабанду зброї.

Довготелесий витріщився на Ґрема, а потім насмішкувато гмикнув.

Це скандали? Чхати вік хотів на такі скандали. Після інциденту в Багда¬ді Конгрес США розпочав розслідування, в результаті якого було вста-

1 Гладеньке плавання (англ).

2. « FedEx» — велика приватна американська корпорація, що надає кур’єрські та поштові послуги по всьому світу; заснована 1971 року в Ліітл-Рок, штат Аркан¬зас. Власний авіафлЬт компанії нараховує 670 транспортних літаків.

новлено, що співробітники «Blackwater» за останні два роки були втяг¬нуті у сто дев’яносто три інциденти із застосуванням вогнепальної зброї, причому у вісімдесяти чотирьох відсотках випадків вони відкривали во* гонь першими. Але це ВІЙНА, і на війні ти стріляєш першим ЗАВЖДИ, інакше якийсь немитий араб продовбає вентиляційний отвір у твоєму че-репку. Краще сидіти перед телевізором, цмулити пиво і слухати, як кра-їна захлинається, поливаючи тебе лайном через дюжину пошаткованих на капусту арабів, ніж витати на небесах і чути поминальні промови про те, яким ти був кльовим пацаном і як за цим пацаном усі сумують.

Після процесу (довготелесий уже працював на Джейсона, але слід-кував за перипетіями в газетах, які Х’юз-Коулман привозив з вилазок), найманця дивувало одне: де вони відкопали шістнадцять відсотків ви-падків, у яких бійці «Blackwater» палили другими.

—Тут краще платять, — відповів він.

Ґрем обернувся ізиркнувутой бік, звідки вони прийшли. Чим аж та¬ким прибутковим займається Джейсон Х’юз-Коулман, що може плати¬ти своїм людям більше, ніж їм платили у «Blackwater»? Золото, що знайшли в тайниках Паїтіті? Але на дідька його тратити на те, щоб без¬вилазно сидіти у Твердині?..

Хесус гукнув мулата. Вони переходили на новий ряд кущів, далі від халабуди. Ґрем зітхнув і востаннє глянув на стрільця. Чому він тут? Для чого марнує час на плантації? Якщо перуанці мають частку від продажу кокаїнової пасти (бодай і мізерну), значить, поле умовно належить і їм також, вони зацікавлені працювати. Принаймні зацікавлені втому, щоб слідкувати за мачігуенга і підганяти індіанців, коли це потрібно. Навіть якщо це не так, то яке до цього діло Джейсону та його стрільцям? Цим має перейматись Амаро Кіспе.

Довготелесий заштовхав журнал під пахву, витягнув з кишені со¬рочки чорний девайс, схожий на кишеньковий комп’ютер, які були популярні на початку двохтисячних. Клацнув пальцем по екрану. «Локатор», — механічно відзначив Ґрем. І тут він зрозумів. Джейсону начхати на сировину для кокаїну! Він поставив свою людину, щоб пиль¬нувати, що ніхто не дремене з Паїтіті. Стрілець тут для того, щоб не да¬ти нікому втекти.

Мулат зібрався йти за Хесусом, коли почув скрипучий голос на-йманця:

—Я — Род Холмгрен. Можеш звати мене просто Род. — Ґрем розплився у посмішці: все ж старався не марно. — Не посміхайся ме¬ні, бо ти й твої друзі в повній задниці. 1 якщо ти хочеш це почути, то ні — я не зможу тобі допомогти.

• Предыдущая
• 79/151
• Следующая